ЦМОКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цма́кати «клацати, цмокати»
очевидно, результат фонетичної видозміни дієслова цмо́кати під впливом утворень типу жва́кати, жма́кати;
бр. цма́каць, схв. цма́кати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цма́каць | білоруська |
цма́кати | сербохорватська |
цмо́кати | ? |
жва́кати | ? |
жма́кати | ? |
цми́га «холодний борщ» (кул.)
не зовсім ясне, можливо, експресивне утворення на основі слів цмо́кати, цмо́лити, чми́га і т. ін;
р. [цмы́га] «нестача їжі»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цмы́га «нестача їжі» | російська |
цмо́кати | ? |
цмо́лити | ? |
чми́га | ? |
цмок «звуконаслідування, що імітує уривчастий звук при поцілунку, всисанні або клацанні; поцілунок»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до чмок;
р. [цмо́кать], бр. цмок, п. слц. cmok, слц. cmuk, схв. цмо̏к, слн. cmîk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цмо́кати
«клацати; цілувати»
цмоко́вина
«драговина, трясовина»
цмо́ком
«всисаючи, всмоктуючи Нед; жадібно О»
цмокоті́ти
«чвакати»
цмокта́ти
«смоктати»
чмок
«цмок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цмок | білоруська |
cmok | польська |
цмо́кать | російська |
к | сербохорватська |
cmok | словацька |
cmuk | словацька |
cmîk | словенська |
чмок | ? |
цморкати «цмокати, видаючи свистячий звук»
не зовсім ясне;
можливо, виникло як експресивне утворення внаслідок контамінації слів цмо́кати та цві́ркати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цмо́кати | ? |
цві́ркати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України