ХІБА — ТЛУМАЧЕННЯ
ХІБА́
пит.
Уживається як допоміжний підсилювальний засіб у питальному реченні, що виражає сумнів, здивування, недовіру тощо; невже.
Приклади
- [Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Xуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? Я злодія знайду хоч під землею! (Леся Українка)
- – Хіба завтра неділя? .. Як він забув? Завтра ж Дорині іменини. (М. Коцюбинський)
- – Хіба ж ми за день усіх перевеземо? – засумнівався шустрий манилівець. (Григорій Тютюнник)
- Хіба йому розум завадить. (Номис)
- Хіба від добра кида людина рідну сторону і йде між чужі люди на їх [них] робити, їм служити?.. (Панас Мирний)
- – Хіба це риба! Казна-що, не риба... От колись була риба... (О. Довженко)
- – Хіба сім'ї наші – це не ті самі клітини, з яких складається наша держава, наша сила? (О. Гончар)
- В саду, ближче до вікон, знову почувся тріск і дзвін заліза .. – Та це ж спутані коні пасуться. Чуєте, залізне путо бряжчить?.. – Хіба? (М. Стельмах)
обмеж.-виділ., перев. зі сл. що, тільки, крім, лише, вже.
Уживається для виділення, обмеження чогось єдино можливого при даних обставинах (з відтінком модальності або допустовості).
Приклади
- Горбатого хіба вже могила виправить. (Номис)
- Молоде ж було, а горде й потайне, крий Боже! Було й на улицю між дівчат не вийде, тільки хіба коло криниці, як зустріне котору, трошки постоїть. (П. Куліш)
- Коли це алегорія – то така незрозуміла, що читач хіба у самого автора при стрічі розбереться. (М. Коцюбинський)
- В балці було вже зовсім темно, і впізнати кого-небудь було важко, хіба що по голосу. (П. Панч)
Уживається для вираження припущення, вагання з якогось приводу.
Приклади
- “Хіба випустити хлопця прямо на вулицю, – хай іде куди знає – думалося йому. (Панас Мирний)
- Як же за нього я маю віддячити вам? Байку хіба розкажу. (Леся Українка)
оклич., зі сл. такий.
Уживається для вираження захоплення вихваляння чим-небудь.
Приклади
- – Ось і мій Костя, – вказує Бойко на одного з молодих, – теж веранду спорудив тещі хіба ж таку. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ХІБА́
умовно-протиставний.
Уживається для вираження протиставлення з умовним відтінком; якщо тільки не, якщо не.
Приклади
- Як перейде [піп] дорогу – щастя не буде, хіба одплюєшся. (Номис)
- Про дорогу нічого й думати, хіба як окріпну трохи. (М. Коцюбинський)
- “Киевской мысли” не присилай, хіба б який особливо цікавий №. (М. Коцюбинський)
допустово-обмежувальний.
Уживається для вираження обмеження, виділення з допустовим відтінком; крім того що, не враховуючи того що, може бути тільки.
Приклади
- На землю злізла ніч... Нігде, ані шиширхне; Хіба то декуди крізь сон що-небудь пирхне. (П. Гулак-Артемовський)
- Кругом така тиша, як у вусі: ні людина не загомонить, ні собака не гавкне... хіба тільки трісне суха дровинячка під важкими ступнями товариства. (Панас Мирний)
- Любий дядьку! .. Я лицем і подобою, здається, мало змінилась, хіба що не така дуже біла, як була. (Леся Українка)
- Ніхто до нього не заглядав, і він ні до кого. Хіба коли приходив Гаврило позичити молока для дітей. (Григорій Тютюнник)
протиставний, рідко.
Уживається для протиставлення членів речення або речень з обмежувально-модальним відтінком; а.
Приклади
- Неволя порізнила дітей одних батьків, одних матерів; вирила між ними глибокий яр, котрого ні перейти, ні переїхати, хіба засипати... (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.