ХМАРА — ТЛУМАЧЕННЯ

ХМА́РА

Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші зависле в повітрі, хмарови́ння, що несе дощ, град, сніг. Приклади
  • І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко)
  • Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град. (М. Коцюбинський)
  • Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових. (Леся Українка)
  • Все небо було в великих темних клубах хмар. (О. Іваненко)
  • Хмари, хмари! – Бурмотів занепокоєно господар, дивлячись на важкі темні хмаровиння, що швидко пливли з півночі. (Ю. Бедзик)
  • * У порівн. Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі. (Т. Шевченко)
  • Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград. (І. Нечуй-Левицький)
  • Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим... (М. Коцюбинський)
чого, яка. Суцільна маса, клуби дрібних летких частинок чого-небудь (диму, пари, пилу, снігу тощо). Приклади
  • Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива. (Т. Шевченко)
  • Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все. (М. Коцюбинський)
  • Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця, несучи хмари снігу. (М. Зарудний)
  • Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп. (О. Довженко)
кого, чого, перен. Величезна кількість, безліч, маса кого-, чого-небудь; тьма-тьменна. Приклади
  • З гори аж до греблі суне поволі хмара народу. (М. Коцюбинський)
  • Цілі хмари мавп повисли на гіллі. (Ю. Яновський)
  • Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння. (М. Чабанівський)
  • Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі, на груди, на руки. (І. Нечуй-Левицький)
  • – У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження .. – У тебе після кожного бою ціла хмара ідей, – зауважив Сагайда. (О. Гончар)
  • Нахватав [писар] понятих.., сторожів! Набігли хмарою до Макухи... (Г. Квітка-Основ'яненко)
тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.). Приклади
  • – Ха, ха, ха! – засміявся і собі молодший, рад, що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата. (І. Франко)
  • [Роман:] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила!.. (М. Кропивницький)
  • Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна, і він замовк, потупивши очі. (С. Добровольський)
  • – Ось як, – сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара. (М. Чабанівський)
перен. Небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому-небудь. Приклади
  • А якщо, не дай Боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас, – то хай грім святий і огненна блискавиця розіб'ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася! (Панас Мирний)
  • Він знав, що страшна хмара наступає доконешне [доконечно] на його голову. (І. Нечуй-Левицький)
  • Давно війни минула хмара. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.