ХМАРА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хма́ра хма́рою.

Дуже сумний, похмурий, невеселий. Приклади
  • Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Марко Вовчок)
Дуже багато, надзвичайно велика кількість. Приклади
  • Коли сказати, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то Богу моєму! Більш: хмара хмарою (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) [чо́рна] хма́ра (ту́ча).

Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. Приклади
  • — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвящений із неї вийшов мов чорна туча (В. Шевчук)
  • як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник)
  • А Чайчиха.. мов хмара чорна (Марко Вовчок)
  • Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич)

вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях).

Сприймати дійсність нереально, наївно. Приклади
  • [Марфа Варфоломіївна:] Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже… перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький)
  • І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах)
  • А в кого ж було питати [поради]? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов)
  • Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський)
Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Приклади
  • ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони [теоретики] кричали: не на землі Карпат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Ю. Шовкопляс)
  • вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був… Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар)
  • Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її [Лесині] променисті очі (А. Хижняк)

аж (ті́льки) пил [іде́ (клубо́читься)] хма́рою за ким і без додатка.

Дуже швидко. Приклади
  • Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько)
  • Явдоха посадила її [Солоху] верхи на палички,.. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ'яненко)

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого.

Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Приклади
  • Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер)

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють і т.ін.) / зібра́лися (нави́сли і т.ін.) над ким —чим, навколо кого —чого.

Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т.ін. Приклади
  • нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети)
  • Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров)
  • над голово́ю (голі́вонькою) чиєю, кого збира́ються [чо́рні] хма́ри. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький)
  • згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч)
  • Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу)
  • — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний)
  • Вони [внуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко)

[аж] до [сами́х] хмар; під [самі́ (самі́сінькі)] хма́ри.

Дуже високо. Приклади
  • Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко)
  • до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко)
  • [Поет:] Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка)
  • Аеростатів загороди готові знятися до хмар (В. Сосюра)
  • На крайній найвищій горі… стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький)

зсади́ти з хмар на зе́млю кого.

Повернути до дійсності, реальності; отверезити кого-небудь. Приклади
  • Я вирішив зсадити її [Сану] з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький)