ХАПАТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

за кого – що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого-, що-небудь. Приклади

Почалося знайомлення. Попадя, як ясочка, бігала від одного до другого, хапалася за руки, міцно здавлюючи їх, трусила; з жінками цілувалася. (Панас Мирний)
Дівчата хапались за нависле листя, рвали й кидали його на хлопців. (І. Нечуй-Левицький)
Ноги не слухалися старого, і він ішов, хапаючись за стовбури молоденьких осик. (Григорій Тютюнник)
Хапаючись за мокрі кущі, він почав спускатися в яр. (О. Донченко)
Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається. (О. Стороженко)
Добрий собака, аж за кочергу хапається. (Номис)
Хлопець скочив, сів на коня й – далі. Їде, їде лісом. Надибав на пса, який жалісно скавучав і зубами хапався за лапку. (В. Королевич)
Колючий глід хапався за одежу, немов спинити хотів її [Олесю], застерегти від небезпеки. (А. Шиян)
Дружина час од часу міцно стискувала мою руку, а Михайло, забуваючи наказ фурмана не палити, .. хапався рукою за кишеню, де лежала цигарничка. (Олесь Досвітній)
– Вмираю... Вмираю!.. – звивався він, хапаючись за груди, і, помітивши над собою Яреська, раптом викрикнув з силою: – Бери коня! Рятуйсь! (О. Гончар)
[Люцілла:] Календар! Ой, дайте календар!.. (Болісно кривиться і хапається за серце). (Леся Українка)
[Храпко:] Ох! Як же мені розписатися, коли я не зможу звестися. (Пробує встати і хапається то за голову, то за боки). (Панас Мирний)

за що, до чого, куди і без дод., також з інфін., перен. Жадібно, із задоволенням братися за виконання чого-небудь, починати робити щось; поспішати, квапитися. Приклади

Гнат метнувся помагати їй; він так хапався до всього, що мало не побив образів. (М. Коцюбинський)
Почала Оленка й справді привчатися жити дома. Уперед матері до роботи хапається. (А. Тесленко)
[Степан:] Присядь, парубче, та побалакай з нами. Чи, може, куди хапаєшся? (М. Кропивницький)
Єремія хапався вибиратись з дому, неначе його хтось виганяв з його власного двору. (І. Нечуй-Левицький)
Хлопці жнуть жито. Так жнуть, так пильнують, хапаються один наперед одного, аж піт їм очі заливає. (С. Васильченко)
Людей [у сільбуді] уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав, а за завісою молодь у гримі, хапаються, метушаться. (А. Головко)

Пас. до хапа́ти¹.

ХАПА́ТИСЯ