ХАПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХАПА́ТИ

Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. Приклади
  • [Дженні:] Геть звідси, геть, бо я тебе уб'ю! (Хапає кия, що попавсь під руку, і заміряється на індіанку). (Леся Українка)
  • Час від часу дзвонив польовий телефон і капітан Сидорчук нервово хапав трубку. (Ю. Бедзик)
  • Хлопець хапає Тоню й при всіх цілує, цілує самозабутньо, і мовчки дивляться на їхнє прощання чабани та чабанки. (О. Гончар)
  • Батько хапав його на руки, високо підкидав угору і, цілуючи, казав: – Молодчина Петро! Потомствений шахтар Петро Маслюк! (І. Багмут)
  • Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу, верблюдами, ішаками, виставленим на продаж крамом. (З. Тулуб)
  • З піхов шаблю цар хапає, На Івана наступає, Вже той Голик не втече – Ось його він посіче! (Л. Первомайський)
  • Хоч руки Слинька не зовсім ще загоїлись, він часто хапав терпуг або молоток, заходжувався допомагати слюсарям. (Ю. Шовкопляс)
  • * Образно. Затяжний, глибокий кашель час від часу хапає хлопця за горло і немилосердно душить. (І. Кириленко)
  • Пронизливий вітер навально хапає .. в холодні обійми і засипає обличчя дрібними голочками дощу. (В. Козаченко)
  • З того, як приятель мій, сопучи, хапав руками пучки очерету, підтягаючи вперед човна, я зрозумів, що й він був неабияк зацікавлений швидше вздріти дивну людину серед безмежних боліт-плавнів. (Олесь Досвітній)
  • Мати хапала старшого сина за руку, примовляючи: – Гаврюшо! Що-бо ти робиш? Гаврюшо! (Григорій Тютюнник)
  • Тільки я витикаюся з-за хати і хочу попід призьбою тихенько пройти до дверей, як татова рука хапає мене за праве вухо. (І. Микитенко)
  • Він чує тільки, як чиясь рука хапає його за чуба, і бачить, як усі його малюнки летять на підлогу. (О. Іваненко)
  • [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, – так і хапа за литки, так і хапа!.. (М. Кропивницький)
  • Левиця пазурами хапає перелякану тварину за крижі або за бік. Миттю валяє на землю. (з наук.-попул. літ.)
  • Навислі гілляки хапали Юру за крисаню. (І. Франко)
  • З незвички Серьожка весь час за щось чіплявся, кущі хапали його за поли, обдерті руки гостро щеміли. (О. Гончар)
  • З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик – і давай похапцем хапати зерно. (Панас Мирний)
  • Він знехотя поплентався в двір і почав заганяти в хлів овечки, котрі розсипались по дворі і хапали зелений шпориш попід тином. (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан офіцер .. вів коня, що понад шляхом жадібно хапав зубами нескошений овес. (С. Чорнобривець)
  • Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу: то був знак, що риби наплило до берега доволі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Смагляве личко [хлопчика] сяяло від щастя, Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий. (М. Рильський)
  • Кури хапали з-під заступа черв'яків. (О. Донченко)
  • Галченя пожадливо хапало комах, черв'яків і похапцем ковтало. (О. Копиленко)
розм. Те саме, що лови́ти 2, 4. Приклади
  • Навиклим рухом Іван хапа вівцю за хребет і тягне до себе. (М. Коцюбинський)
  • [Матушка гуменя:] Беріть його!.. в'яжіть його! Він злодій, злодій... украв добро наше. [Люди (хапають Василя):] Ану, пане отамане, показуйся личком. (Панас Мирний)
  • Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу. (О. Іваненко)
  • – А ти [шуліка] подумай, пане-брате, Яке життя твоє завзяте: Весь вік курчат і пташечок хапав, Ні ласки, ні жалю не знав. (Л. Глібов)
  • У Києві було багато .. арестів [арештів], поліція забралась навіть в самий університет .. Почали хапати студентів. (Леся Українка)
  • На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів, яких ще не встигли замкнути. (С. Чорнобривець)
розм. Брати, захоплювати що-небудь із поспіхом, у великій кількості, без розбору. Приклади
  • Василина перелякалась навіки, хапала все з стола і ховала під лавку. (І. Нечуй-Левицький)
  • Дині хапали [люди] з рук, платили втроє дорожче і щасливими пропихалися з натовпу. (Іван Ле)
  • З усіх кутків і закутків діти кинулися до казана, обсіли довкола, руками хапали гарячу картоплю і їли її без хліба і солі. (С. Чорнобривець)
  • Всміхався [ти] в простори й жадно хапав легенями весняне повітря, насичене пахом ріллі. (А. Головко)
  • Раз по раз хапала [жінка] грудьми густе повітря з димом, широко розплющила на лампу великі очі, повні невимовного жалю. (І. Микитенко)
  • Раптом їй зробилося погано. Вона добрела до дверей і, тримаючись руками за косяк, пожадливо хапала гарячим ротом свіже морозне повітря. (Григорій Тютюнник)
  • Хропуть чуйні коні, хапаючи ніздрями важкий сморід тліючого ганчір'я, горілої сажі, газу недавно вибухлих мін. (О. Гончар)
  • Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину на панський лан, щоб хапать своє жито та пшеницю. (І. Нечуй-Левицький)
  • Валентин хапав переважно трійки, а Борис був чесним відмінником, і на зборах його під оплески обирали в президію. (О. Гончар)
  • [Анзорге:] Тепер пани не вірують ні в Бога, ні в чорта .. Отож і крадуть нам остатній шматок хліба і хапають нам з-перед рота кожну рісочку, де тільки потрапляють. (Леся Українка)
  • Магнати у Варшаві підняли ґвалт, що Єремія свавільно хапає та присвоює собі чужі маєтності. (І. Нечуй-Левицький)
  • Колонізатори, які по-хижацькому грабували багатства поневолених ними народів, хапали те, що обіцяло їм великі бариші, те, що легше й дешевше діставалося. (з публіц. літ.)
перен. Жадібно, швидко сприймати, осягати що-небудь (розумом, органами чуття); ловити. Приклади
  • Навіть брати Басараби, видячи, як пильно хапають ріпники їх слова і як живо розвивають їх далі по-своєму, почали щиріше приставати до нового руху. (І. Франко)
  • Вони [молоді робітники] не вбирають, а хапають, хватають художнє слово, пісню, музику, танок. (Остап Вишня)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХАПА́ТИ

Вистачати (у 1 знач.). Приклади
  • Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу і, викарабкавшись, знову неслася далі та далі. (Панас Мирний)
  • – На чужій землі хата, і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає. (Ганна Барвінок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.