ХАН

Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. Приклади

[Козаки:] Лук натягнем, стріли пустим, Брязнем тятивою; Ой, мусить утікати Кримський хан з ордою! (І. Нечуй-Левицький)
Блиснув кривий Яремин ятаган, подарунок татарського хана. (Я. Качура)
[Тугай-Бей:] Великий хан Іслам-Гірей привіт і мир передав могутнім лицарям Запорожжя. (О. Корнійчук)

Родовий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. Приклади

В результаті розвитку феодальних відносин у монголів у кінці XII ст. виділяється клас феодалів (батури, нойони і хани), який володів пасовищами, водопоями і величезними стадами худоби. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХАНА́

Уживається здебільшого як присудок у значенні, близькому до слів кінець, загибель, смерть; амба. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Прикм. до хан; належний ханові. Приклади

– Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі́ На вої [воїнів] любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Т. Шевченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах