ФУФАЙКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ФУФА́ЙКА

заст. Тепла плетена, вовняна або байкова сорочка чи безрукавка. Приклади

Фуфайки ж, сплетеної Раїсою, він не мав права скидати цілу зиму. (М. Коцюбинський)
Гвоздін, Буянов, Пєтушков .. В їдальні на ніч полягали, А на долівці, у кутку – Тріке в фуфайці й ковпаку. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Під сорочками ж на голому тілі вони носили бруднющі фуфайки, повні нужі. (Ю. Яновський)

Стьобана куртка на ваті, ватник, стьобанка. Приклади

Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі – і з хати. (Григорій Тютюнник)
Бульдозеристи .. й тут на фотографіях, веселі, безшабашні, а одягнуті ще по-зимньому чи по-весняному – в фуфайках. (О. Гончар)
Товстим його робила велика фуфайка, туго підперезана ременем. (Ю. Збанацький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.