ФУФАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фуфа́йка «тепла плетена, вовняна або байкова сорочка чи безрукавка; стьобана куртка на ваті»
не зовсім ясне;
пов’язується з ісп. fofo «губчастий, ноздрюватий», порт. fôfo «м’який» (Горяев 394, проти Фасмер IV 212);
висловлювалося припущення про зв’язок форми р. куфа́йка зі звуконаслідувальними ху́кать, ху́хать «дихати (дути) теплом; зігрівати» (тоді первісною є форма *хуха́йка);
р. бр. фуфа́йка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куфа́йка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фуфа́йка | білоруська |
fofo «губчастий, ноздрюватий» | іспанська |
fôfo «м’який» | португальська |
куфа́йка | російська |
ху́хать «дихати (дути) теплом; зігрівати» (тоді первісною є форма *хуха́йка) | російська |
ху́кать | російська |
фуфа́йка | російська |
фу́хтель «плоский бік шаблі»
запозичення з німецької мови;
н. Fuchtel «фухтель, шпага, батіг» пов’язане з fechten «фехтувати, боротися»;
щодо форми ку́хтель пор. фуфа́йка – куфа́йка;
р. фу́хтель;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ку́хтель
«стусан, штурхан»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Fuchtel «фухтель, шпага, батіг» | німецька |
fechten «фехтувати, боротися» | німецька |
фу́хтель | російська |
ку́хтель | українська |
фуфа́йка | українська |
куфа́йка | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України