ФОРТУНА — ТЛУМАЧЕННЯ
ФОРТУ́НА
Богиня щасливої долі, талану в римській міфології, яку зображували молодою жінкою із зав'язаними очима, з рогом достатку в руках, іноді на колесі; символ щасливого випадку, удачі.
Приклади
- Цицерон пише: “Фортуна не тільки сама сліпа, а й улюбленців своїх засліплює”. (з наук.-попул. літ.)
- За ним [Астуром] Азиллас плив на барці, Се родич нашій паламарці, – Недавно з кошельком ходив: Но, бач, безокая фортуна Зробила паном із чупруна. (І. Котляревський)
- Колись була сильніша за Нептуна Британія – володарка морів. Та згодом відвернулася фортуна від Альбіону білих берегів. (Л. Дмитерко)
- [Наталя:] Я питала себе, яка невідома зірка веде цю людину [Ярчука]? Може, це випадкова фортуна, збіг обставин? (І. Микитенко)
- Інститутська історія забулась, а примхлива фортуна незмінно сприяла щасливому Сачкові. (Л. Дмитерко)
- Спілка з Клавдою була ніби змовою проти злих сил, якоюсь гарантією, що фортуна Клавди бодай тінню своєю захистить від злого й тих, що стоять поблизу обранки. (Ірина Вільде)
- Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів. (М. Стельмах)
- Десь у тебе, козаченьку, Отець-мати жива, А що тобі, молодому, Фортуна служила! (з народної пісні)
заст.
Майно, статок.
Приклади
- По п'ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.