УЧИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

чого, чому, з інфін. і без дод. Передавати кому-небудь які-небудь знання, навички; навчати. Приклади

Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар. Сама б учила [сина], так не знала ж Вона письма того. Взяла Та в школу хлопця одвела. (Т. Шевченко)
На широкому майдані Єремія сам вчив своє нове військо, показував, як битись на шаблях та на списах, гарцювати на конях. (І. Нечуй-Левицький)
Пан Станьчик колись .. учив мого стрийка Петра. (Д. Бедзик)
Тепер я вас сам вчитиму, як на коні їздиться. (А. Чайковський)
Я вмію вінки плести. Мене ніхто не вчив, я сама вивчилась. (Ю. Яновський)
– Ну, я буду учити тебе плавати! – сказав Карпо, підходячи до його [Івана]. (Панас Мирний)
– Вчіть дітей садівництву по всіх школах країни, так само, як вчите їх рідної мови й арифметики. (О. Довженко)
З дитячих літ пестить він княжича, переказує йому все, що знає, вчить тому, що сам уміє. (С. Скляренко)
Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережку шити. (Панас Мирний)
Мене не треба вчити, як себе поводити з дівчатами. (Ю. Яновський)
– Блаженко! .. – Слухаю, товаришу лейтенант гвардії! – Скільки я вас учив, що не лейтенант гвардії, а гвардії лейтенант! (О. Гончар)
– Я ж тебе, сину, вчив, я ж тебе до ума доводив, у люди вивів, .. невже ти тепер не постараєшся за мене? (Панас Мирний)
– Все той старий виробляє .. Бач, яке вигадав: дітей вчити, в пани виводити!.. (М. Коцюбинський)
Біда учить, а пан мучить. (прислів'я)
– Ви куркуля вчилися по книжках ненавидіти, а мене – саме життя вчило. Так хто ж тоді сильніше їх ненавидів: ви чи я? (Григорій Тютюнник)
Нетлінним ввійшло “Слово о полку Ігоревім” в золоту скарбницю людства, бо .. вчить нас любити Вітчизну. (М. Рильський)

розм. Давати поради, настанови, повчати. Приклади

– Гляди вже ти краще за своїми дітьми, а не прийшов чужих учити... – образливо одказала вона. (Панас Мирний)
– Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви?.. – Любий мій, не вчіть мене... – Та я не вчу. Я тільки кажу. (О. Довженко)

перен., розм. Карати. Приклади

– Так от як ви!.. – Лютує Лев, – видумуєте танці? Так я ж вас проучу, коли ніхто не вчив! (Л. Глібов)
Нахмурився Роман і красномовно поклав руку на пряжку ременя. – Здається, я давно тебе вчив. Чого там, у корчмі, не бачив? (М. Стельмах)

із спол. що. Обґрунтовувати якусь думку, теорію, розвивати якесь положення; знайомити з якими-небудь ідеями.

Засвоювати, опановувати, намагатися запам'ятати; вивчати. Приклади

Трудно було [Максимові] заучувати ази та буки. Та що робити? – вчив. (Панас Мирний)
Вони починають учити європейські мови і інтересуватись європейською літературою. (Леся Українка)
– Вона вже й телеграфську азбуку вчить. (А. Головко)
Ловив [Улас] себе на тому, що такий-от розділ знає гірше, ніж інший. Він насідав на той розділ, вчив його до туману в голові. (Григорій Тютюнник)

УЧИ́ТИ