УТІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УТІША́ТИ

Приносити втіху кому-небудь, робити когось радісним, задоволеним. Приклади

Зажурилась тяжко Івга, .. ходить похмура, і дитинка її не втішає. (Марко Вовчок)
– Ви скажіть йому від мене, Що я досі пам'ятаю, Як пісні його втішали Нас колись в чужому краю. (Леся Українка)
Діточкам спасибі за листи, дуже мене втішили. (М. Коцюбинський)
[Галя і Юрій:] Просимо вас... наша рідна бабусю... завтра до нас на весілля. [Марфа:] Діточки мої хороші... Оце справді втішили... (О. Левада)
Княжецький син в гуслі грає. Дівчиноньку забавляє, Забавляє й утішає. (з народної пісні)
Нема в їх [них] ні забавок, ані іграшок дитячих, .. і мати вернеться – нічого не принесе, щоб їх звеселити, щоб утішити своїх діток! (Марко Вовчок)

Умовляючи, допомагати кому-небудь позбутися суму, неспокою, хвилювання і т. ін. Приклади

Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства. (Панас Мирний)
– Василю Назаровичу, не плачте, – утішав старого Черняк. (О. Довженко)
Рузя як уміла втішала дівчину. Але як тут утішити, коли в неї самої стискалось від страху серце? (О. Донченко)
Нема кому його ні пожаліти, ні втішити... (М. Стельмах)
Мирон Данилович, трусячись, обторкує ґрунт: “Я в мокрому глинищі! Це яр, можна лізти через воду!” – втішає сам себе. (В. Барка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.