УРИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
УРИВА́ТИСЯ
Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися.
Приклади
- – Якось мені самій казала [Лукіяниха], що якби її Марину ланцом прив'язав, то урвалася б та й пішла б на танці. (Н. Кобринська)
- Уривається туго натягнена струна, коли по їй бренькне необережно рука. (Л. Яновська)
- Встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого... Не раз за цей час у Катрі й нитка урветься, і шнури на прядці спадуть. (А. Головко)
- * Образно. Він боявся за свій розум, для якого це буде занадто й він може урватися, як перенатягнутий трос. (І. Багряний)
перен.
Раптово, несподівано припинятися, перериватися (про дію, процес і т. ін.).
Приклади
- Сидять вони собі та й прядуть, розмовляють; та розмова ведеться помалу, щораз уривається. (Леся Українка)
- Музика уривається. Над стадіоном – цілковита тиша. (В. Собко)
- Зненацька скажений чвал коня урвався біля воріт. (З. Тулуб)
- Могили древні – Химина й Товста. Тут десь урвалась пам'ять історична. Зате вона навіки золота. (Л. Костенко)
- Стрілянина урвалась, їх оточив крик і галас. (П. Панч)
- Біль, досада бурилась в грудях, наростав гнів. Синові уривалася покора. (К. Гордієнко)
- І надумалось раптом: – А Яшкові пасьба урвалась тепер. Авжеж, прожене хазяйка. (А. Головко)
- – Прийшов на роботу, – сказав Брунька .. – Хіба там зарібки урвалися? (М. Ю. Тарновський)
- Де він його бачив? Хворий мізок намагався згадати, .. намагався схопити кінчик спогаду й не міг – ниточка щезала, уривалась... (І. Багряний)
Раптово обриватися, не мати далі продовження.
Приклади
- Сторінка рукопису була списана до половини, і рядок уривався: професор писав, коли Ласточкін потурбував його. (Ю. Смолич)
- Та ось стежка повернула вбік, перебігла ще дві-три сіножаті, перескочила два-три перелази і урвалася на зарінку перед самим Мотковим бродом. (І. Франко)
- Ще раз гукнули заводи, і низка робітників біля прохідної будки урвалась. (П. Панч)
- По смерті Кия надовго уриваються звістки джерел про перший міський центр на Русі. (з наук. літ.)
- Правильно помітили: урвалося щось важливе в спадкоємності народу нашого. (з наук.-попул. літ.)
заст.
Падати, зриватися з чого-небудь, звідкись.
Приклади
- Антосьо .. роздивлявся на гори та жахався, як люди лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок. Якби котре урвалось, то цілої кісточки не зосталось би. (А. Свидницький)
- Катря очі пасла на стягу, що мальовниче маяв в повітрі й ніби гнав переляканого ворога .. Але цієї ж миті дорогий стяг урвався з кручі й щез в проваллі. (М. Старицький)
- Круча сажнів у два заввишки круто уривалася згори і спадала у воду. (Б. Грінченко)
тільки док., розм.
З труднощами звільнитися від чогось, знайти можливість, час, щоб піти куди-небудь, до кого-небудь; вирватися.
Приклади
- [Тетяна:] Я давно збиралась до вас, та не можна було покинути господарства... [Ганна:] Отак і я нікуди не урвусь. (М. Кропивницький)
- [Панас:] Хотілось би до вечора справиться, щоб хоч на хвилину до Марусі урваться. (І. Карпенко-Карий)
- Їм можна пробачити, вони не фахівці, .. мусять писати, уриваючись від іншої роботи. (Леся Українка)
рідко.
Підіймаючи щось важке, завдавати шкоди своєму здоров'ю; підриватися.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
УРИВА́ТИСЯ
Див. врива́тися1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
УРИВА́ТИСЯ
Див. врива́тися2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.