УПРІВАВ — ТЛУМАЧЕННЯ
УПРІВА́ТИ
Пітніти, покриватися потом.
Приклади
- Всі дивилися зі співчуттям на писаря, що аж упрівав, читаючи якесь письмо від старости. (Л. Мартович)
- Бідолашний староста весь упрів, але уперто продовжував працю з глибоким почуттям обов'язку перед товаришами. (І. Багряний)
- Він упрівав від спеки, раз по раз витирав піт на обличчі великою хусткою. (В. Минко)
- [Лукерія Степановна:] Віриш, лапнула себе за голову, аж волосся змокло, так упріла. (М. Кропивницький)
- Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів. (Б. Грінченко)
- Аж у коридорі Артур відчув, як він упрів, стоячи в кабінеті біля самої грубки. (А. Хорунжий)
- Поки фундаментальний відділ упрівав на малоприємній літучці, директор прийняв шефа прикладного відділу. (А. Крижанівський)
- На кухні упрівали кухарі – готувався бучний банкет. (Ю. Мушкетик)
Доходити до готовності повільно, на легкому вогні, на жару (про страву).
Приклади
- – А чого ж вона така добра? – Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря. (Панас Мирний)
- Тепла ніякого [у хаті]. Борщ, і той – стоїть вдень у печі, а квасоля так і не впріє, тверда, як дуб. (Ю. Збанацький)
- Закушували оселедцями, чабаком, рибцем, а борщ упрівав у сінях на кабицях. (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.