УЗЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. Приклади

Мельникова дочка .. узяла шитво своє й сіла оддалік. (Марко Вовчок)
Взяла я те відро та й кинула в кропиву: нехай, думаю, Палажка трохи пожалить литки. (І. Нечуй-Левицький)
Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати. (Панас Мирний)
Відпустило від серця трохи. Сміліше вертав [Марусяк] до коня. Знов узяв його за повід, пішов далі. (Г. Хоткевич)
Як тільки Оксен узяв ложку, всі інші також озброїлися ними і поближче підсунулися до страви. (Григорій Тютюнник)
Сів [Ант] біля вогнища, взяв ніж, заходився .. стругати. (С. Скляренко)

кого, що. Здобути, дістати. Приклади

Батько з сином, думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана. (І. Нечуй-Левицький)
Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? (М. Коцюбинський)
– Де ж таких копачів узяти, звідки їх скликати, аби вони мені доленьку мою відкопали? (Г. Хоткевич)
– Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Був же вчора [Тихін] в кооперативі, а гасу забув узяти. (А. Головко)
Немало панських корів пішло людям з його [Свирида] рук, а от собі посовістився узяти. (М. Стельмах)

що. Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати. Приклади

Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом. (Григорій Тютюнник)
– Тут на нас напали з усіх боків, є забиті, є й поранені, та не так легко було нас узяти. (Ю. Яновський)

що. Позичити в когось. Приклади

[Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. (Панас Мирний)

що. Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо). Приклади

Прикидається [Денис], мов бідний, щоб більшу ціну узяти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
І щоб за шкурку мав [лимар] п'ять золотих узять, То за габелька [габелка] він не хоче й десять брать! (П. Гулак-Артемовський)
Однесли ми останні відра та коновки з виноградом, викидали в бочки, взяли плату та й вертаємось додому. (І. Нечуй-Левицький)
– Ти ж йому платиш сяку-таку копійчину? – Де там, хоч би шеляг узяв! І Леся Якубенка вчить теж задурно. (М. Стельмах)
Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. (Т. Шевченко)

кого, що. Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось із собою, для себе. Приклади

Всі .. утікали в поле або в ліс. Лишилась тільки сліпа Естерка, яку забули взяти з собою. (М. Коцюбинський)
– Поснідав, пішов таки ув обход. Ще й собак із собою узяв. (Г. Хоткевич)
В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну. (О. Довженко)
Взяв мене батько од череди й почав вчити кравцювать. (І. Нечуй-Левицький)

кого. Прийняти, найняти, поставити на роботу. Приклади

Взяли мене на вслугу до молодої панії. (Марко Вовчок)
Що гувернантку треба взяти іншу, на тому згоджувалися всі. (Леся Українка)
Взяти наймичку – тяжко: раз те, що нічим платити, а друге – що наймичка не догляне господарства як слід. (М. Коцюбинський)

кого. Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. Приклади

Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли. (Т. Шевченко)
Вирядили [багачі] шукачів та слідців і обіцяли велику їм плату й нагороду: “аби ви нам того отамана узяли”. (Марко Вовчок)
Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну. (Панас Мирний)
– І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка. (Іван Ле)

кого, заст. Женитися. Приклади

Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу, – Звичайне, наймичку. (Т. Шевченко)
– В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене й побачиш, як добре тобі буде. (В. Королевич)

що. Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., справитися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль. Приклади

Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину. (П. Загребельний)
[Таня:] Бігу я не боюсь, а от зі списом у мене неважно. Але я доб'юсь. Ви знаєте, скільки я сьогодні взяла? – 28,4. (І. Кочерга)
[Галушка:] Він [Часник] кар'єрист, усе за рекордами гониться і, правда, набрав їх багато, і по тваринництву, і по технічних культурах, але по зернових ніяк не міг узяти. (О. Корнійчук)

розм. Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути. Приклади

– Ну, верни На праву руч, – мій сват гукав. Узяв я вправо. (Панас Мирний)
Соломії здавалось, що вона дуже одхилилась уліворуч. Вона взяла трохи у праву руку. (М. Коцюбинський)
Фрунзе, взявши праворуч, незабаром вибрів з товаришами на ще не залитий піщаний островок. (О. Гончар)

чим. Мати перевагу в чомусь. Приклади

– А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьмановати [гетьманувати]. (П. Куліш)

кого, перен. Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.). Приклади

Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках – теляти нема. Гната взяла тривога. (М. Коцюбинський)
Холодний жах пройняв мені всю душу, Непевність узяла: – чи се ж ті чисті, Мов квітка чистії уста Марії. (Леся Українка)
Огидне безволля взяло молоду жінку, втрачала певність, віру в свої сили. (К. Гордієнко)

Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії. Приклади

От узяла та й полетіла [Ґава], Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку. (Л. Глібов)
До молодої вдови взяв залицятися один акцизний чиновник. (А. Кримський)
Тут би тілько жити та Бога хвалити, а вона візьми та й умри! – гомоніли люди. (Панас Мирний)
Сама ж [Христина] не раз говорила, що він не буде її сватати. А він узяв – та й посватав. (М. Стельмах)

що, діал. Одягти, взути. Приклади

Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх. (І. Котляревський)
Для такого празника звичайніш узяти на голову очіпок. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Узяв [хлопець] на себе чоботи та й вийшов – іде та все оглядається .. раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: “Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?”. (Марко Вовчок)

кого, що, рідко. Прийняти за кого-, що-небудь. Приклади

На .. подвір'ї .. люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок. (Г. Епік)
– Я узяв вас, бачте, За хлопчину. (І. Вирган)

кого, що. Впіймати, виловити (рибу). Приклади

Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів. (Ю. Смолич)

кого, розм., рідко. Те саме, що запроси́ти¹. Приклади

Швидким кроком підійшов він до одної гарненької моторної панночки і взяв її в танець. (Леся Українка)

в інфін. і наказ. сп., кого, що. Уживається при виділенні, називанні в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги. Приклади

[Кирило:] Та на що краще: узяти наше містечко. Хіба воно таке було за моїх молодих літ? Село, та й годі. (Панас Мирний)
А привикнути може чоловік навіть до пенька. Хоча б узяти Матвія Боцюна: наче п'ять пальців знає усі навколишні ліси, всі закапелки й закутки. А відпочиває тільки на одному дубовому пенькові. (М. Стельмах)

УЗЯ́ТИ