ТУЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТУЛИ́ТИ
Притискати, прикладати що-небудь до чогось або пригортати кого-, що-небудь.
Приклади
- Обіймала [Марічка] за шию Івана та, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (М. Коцюбинський)
- Боязко оглядаючись, тулили до грудей плетені корзини з своїм добром селяни. (Ю. Збанацький)
- Мати тулить мене до своїх грудей і вкриває поцілунками. (Л. Смілянський)
- До старої підбігли внучата і жалісно заглядали їй у вічі, а вона тулить їх до себе. (М. Стельмах)
Розташовувати, поміщати що-небудь в тісному місці.
Приклади
- Семен з'ясував новоприбулим, що їхні клапті [землі] будуть скраю, бо незручно тулити їх посеред громадського масиву. (Ю. Яновський)
- Пальмі необхідно багато повітря, тому тулити її на підвіконні не рекомендується. (з наук.-попул. літ.)
З'єднувати докупи.
Приклади
- Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи. (Л. Яновська)
- Щипала [Тетяна] на обніжку блакитно-огневі черевички, вибирала з них найкращі й механічно тулила в букетики. (С. Васильченко)
- – Хіба то я вареники тулила? (Панас Мирний)
перен., розм.
Пов'язувати кого-, що-небудь із кимось, чимось.
Приклади
- – Бога ви не боїтеся, отакої шкоди наробити!.. – Чого нас до тієї шкоди тулити? (Панас Мирний)
- Кожен кидав цій дитині вулиці чи з ласки, чи з серця прізвище, кожен тулив їй який-небудь епітет, кожен лічив своїм обов'язком чи приголубити злегенька, чи штовхнути добре. (Л. Яновська)
- – Не хочу, щоб лихі язики тулили тебе до мене. Чуєш? Левко знову дивується: – От ніяк не доберу в своїй голові: чого ти, дівко, так в'їлася в мене? (М. Стельмах)
- Місцевий куркуль, у котрого Іван батрачив, тулив йому за дружину свою придуркувату доньку. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.