ТУЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тули́ти

псл. tuliti «притискати, тулити, всовувати, ховати; приборкувати; заспокоювати»;
єдиної етимології не має;
найбільш вірогідним є виведення від tulъ «сагайдак» (з початковим значенням «притулок, вмістилище»), зіставлюваного з гр. σωλήν (гр. σ- з початкового tu̯-) «канава, жолоб», дінд. tū́ṇaḥ «сагайдак», tūṇavaḥ «флейта»;
пов’язувалося також з вірм. t‘oyl «дозвіл; м’який» (Meillet Études 420), далі з лит. túnoti «залишатися в тому самому стані; сидіти навпочіпки», лтс. taũṇât «кутати» (Mühl.–Endz. IV 138);
мало переконливе пов’язання (Schuster-Šewc 1557) з вл. studły «прохолодний, теплуватий, холодний», studnyć «охолоджувати; ставати холодним»;
р. [тули́ть] «ховати, приховувати, закривати», бр. тулі́ць «приховувати», тулі́цца «приязно ставитися; тулитися, линути», п. tulić «заспокоювати», zatulić «закрити», ч. tuliti se «тулитися, притискатися», слц. túlit’ sа «тс.», вл. tuleć «притискати; гнути», tulić «тс.», нл. tuliś «гнути; ховати», болг. ту́ля «ховати; прикривати; затикати», м. тули «тс.», схв. ту́лити «гасити; тупити», слн. túliti se «стискати, притискати», pritúliti se «пригнутися», р.-цсл. затулити «ховати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безприту́ла «безпритульник»
безприту́льний
безприту́льник
відту́лина «отвір, діра»
відтули́ти
втули́ти «всунути»
вту́лка
вту́лчастий
зату́ла «предмет, яким що-небудь затуляють, закривають; [заслінка Ме; відлога у верхньому одязі; каптур, капюшон; захист, прикриття]»
затули́ти
зату́лка «рід черевоногих молюсків, які мають раковину з кришечкою, що зовсім затуляє устя» (зоол.)
за́тулка «заслінка коло печі»
зату́лок «оздоблення кожуха по борту смушком»
зату́льщина «мито з котла на винокурні»
неприту́льний «якого не можна притулити»
несту́ла «невміла людина, ні до чого не здатна»
обту́ла «огорожа»
обтули́ти «щільно обкутати»
при́ту́л «(техн.) з’єднання дерев’яних брусків торцями; [притулок]»
приту́ла «прибудова; [сарай під одним дахом з хатою; пічна ніша Нед; заслінка Ме]»
приту́лисько «притулок»
притули́ти
притуло́виско «пристанище»
приту́лок «місце, де можна перебути якийсь час; право на проживання іноземним громадянам; [затишне місце; помешкання та утримання О; пристанище]»
розтули́ти(ся)
стул «матня»
стуле́ник «пиріг без начинки»
сту́лень «тс.; [оберемок Нед]»
сту́линь «нерішучий, несміливий»
стули́тися «сховатися»
сту́лка
стулча́стий
туле́ник «різновид книша»
тули́тися
ту́лькати «тулити, обнімати»
уприту́л
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тулі́ць «приховувати» білоруська
тулі́цца «приязно ставитися; тулитися, линути» білоруська
ту́ля «ховати; прикривати; затикати» болгарська
studły «прохолодний, теплуватий, холодний» верхньолужицька
studnyć «охолоджувати; ставати холодним» верхньолужицька
tuleć «притискати; гнути»«тс.» верхньолужицька
tulić «притискати; гнути»«тс.» верхньолужицька
t'oyl «дозвіл; м’який» вірменська
σωλήν «канава, жолоб» (гр. σ- з початкового tu̯-) грецька
tū́ṇaḥ «сагайдак» давньоіндійська
tūṇavaḥ «флейта» давньоіндійська
taũṇât «кутати» латиська
túnoti «залишатися в тому самому стані; сидіти навпочіпки» литовська
тули «тс.» македонська
tuliś «гнути; ховати» нижньолужицька
tulić «заспокоювати»«закрити» польська
zatulić «заспокоювати»«закрити» польська
tuliti «притискати, тулити, всовувати, ховати; приборкувати; заспокоювати» праслов’янська
tulъ «сагайдак» (з початковим значенням «притулок, вмістилище») праслов’янська
тули́ть «ховати, приховувати, закривати» російська
затулити «ховати» русько-церковнослов’янська
ту́лити «гасити; тупити» сербохорватська
túlit' sа «тс.» словацька
túliti se «стискати, притискати»«пригнутися» словенська
pritúliti se «стискати, притискати»«пригнутися» словенська
tuliti se «тулитися, притискатися» чеська

тул «вид головного убору, шапка, картуз»

не зовсім ясне;
може бути пов’язане з тули́ти або з свн. tülle «трубка», нвн. Tülle, двн. tulli «тс.»;
р. тулья́, схв. ту́љак, ту́љац «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тулія́ «верхня частина капелюха, шапки»рос.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tulli «тс.» давньоверхньонімецька
Tülle нововерхньонімецька
тулья́ російська
ту́љак сербохорватська
ту́љац «тс.» сербохорватська
tülle «трубка» середньоверхньнімецька
тули́ти українська

тула́н «кермек, Statice tatarica L. (Limonium Mill.)» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з тули́ти і зумовлене використанням кермеку в народній медицині як кровоспинного засобу (тобто такої рослини, що «стулює» рани);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тули́ти (тобто такої рослини, що «стулює» рани) українська

ту́луб «тіло людини або тварини; [кожух Нед]»

єдиної етимології не має;
існує думка (Mikl. EW 365) про тюркське походження цих слів, які зіставляються з чаг. тулб «шкіряний мішок», спорідненим з тат. каз. алт. телеут. тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури»;
припускається також можливість генетичного зв’язку з тул, тули́ти через псл. tul- (‹*toul-) або контамінації запозиченого з тюркських мов слова з тул;
р. ту́ловище «тулуб», [ту́ло, ту́лово], бр. ту́лава, ту́лаў, [ту́лува, ту́лобішчэ] «тс.», [ту́лоб, ту́луб, то́луб] «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)», п. tułów, болг. туло́вищерос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

то́луб
толубе́ць «тс.»
то́луп
ту́лоб «тулуб»
туло́вище «тс.»
тулуб'я́стий «тс.»
тулуба́стий «як мішок, без талії (про кожух, свитку)»
тулу́бах «пиріг, з якого виколупана начинка» (жарт.)
тулубе́ць «зменш. до ту́луб; [зовнішня оболонка]»
ту́лубок «зменш. до тулуб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» алтайська
ту́лава білоруська
ту́лаў білоруська
ту́лува білоруська
ту́лобішчэ «тс.» білоруська
ту́лоб білоруська
ту́луб білоруська
то́луб «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)» білоруська
туло́вищерос.) болгарська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» казахська
tułów польська
tul- (‹*toul-) праслов’янська
*toul- праслов’янська
ту́ловище «тулуб» російська
ту́ло російська
ту́лово російська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» татарська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» телеутський
тул українська
тули́ти українська
тулб «шкіряний мішок» чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України