ТУГО — ТЛУМАЧЕННЯ
ТУ́ГО
Присл. до туги́й.
Приклади
- Мотузки були напнуті туго, немов струни. (Ю. Смолич)
- Хвилю стояв він такий напнений, мов туго натягнений лук; відтак ревнув крисаню кріпко на голову, шепотом швидко щось проговорив до Марусі і в два скоки щез між смереками. (Г. Хоткевич)
- Вітер туго напинає білі вітрила. (З. Тулуб)
- В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, Розпнуть, розірвуть, рознесуть. (Т. Шевченко)
- Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався на одному каблуку. (Григорій Тютюнник)
- – Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить. (Панас Мирний)
- Струмочки молока туго б'ють у кленове дзвінке денце, підіймаються рожевим шумовинням. (М. Стельмах)
- Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани. (М. Коцюбинський)
- А земля родила туго – Та й те йшло до панської пельки. (В. Еллан-Блакитний)
- Цілий тиждень по тому Яшко робив клітку. Схуд, ночами спав тривожно. А робота туго йшла: ножа не було. (А. Головко)
у знач. пред.
Важко (про труднощі в чомусь, нестатки і т. ін.).
Приклади
- Ростом я, знаєте, нижчий за мого першого номера, то на глибоких місцях мені доводилося зовсім туго. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТУ́ГА
Почуття глибокого жалю; важкий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба, сум.
Приклади
- Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно. З лиця спав, аж почорнів од великої туги. (П. Куліш)
- Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову. (Панас Мирний)
- Журавлі тяглися на південь довгими ключами, і їх журливий гаркавий крик віддався в серці поета безмежною тугою. (З. Тулуб)
- Безліч не спала ночей мати у тузі за сином. (М. Терещенко)
- Говорили зразу, що він [тато] убив себе з туги по мамі. (І. Франко)
- Такий плач, сповнений любові до рідного краю і туги по ньому, міг вирватися з грудей людини, яка сама зазнала всю гіркоту і тягар турецької неволі. (М. Рильський)
- Знати по очах було, що плакав чоловік, ще й зараз туга стояла в очах. (А. Головко)
- Чернишеві хотілося багато чого сказати цій дівчині-вдові .. з очима, повними туги. (О. Гончар)
- Григір відвів убік налиті тугою очі. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.