ТРІСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Утворювати тріск, тріщати. Приклади

Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою. (П. Куліш)
На порожніх вулицях, занесених снігом, пронизливо верещали ковані колеса обозу, тріскали безладні постріли. (П. Панч)
Вогнище трясло Своїм витким жовтогарячим рогом, І сухо тріскало в диму вогке зело. (Л. Первомайський)
У руках Канчук держав [пан] і тріскав ним На вітер, ніби для іграшки. (І. Франко)
Червоний, мов варений рак, інспектор винувато козиряє й .. виходить з канцелярії. На вартівні ж він злісно тріскає дверима. (П. Козланюк)
Дід тріснув батогом. (Марко Черемшина)

Розриватися, лопатися (перев. з тріском). Приклади

Летить така петарда в повітрі, тріскає над головою.., падає на землю, кружиться і стріляє, наче з рушниці. (М. Коцюбинський)
Навіть пружини старого годинника тріскали й відлітали. (Н. Кобринська)
Раптом одна коняка застряла в багні по самі коліна .. Вона зігнулась і так натяглась, що, здавалось, ноги їй аж тріскали. (Олесь Досвітній)
– Ще якраз під парканом одна бочка трісла. (І. Франко)
Тріснув лід.
І здавила груди віла біла, щоб не трісла серце з туги-жалю. (Леся Українка)
– Петрик трісне з заздрощів, коли побачить мене у цих чоботах. (І. Багмут)
– Облиште... бо трісну зі сміху... (Ірина Вільде)

Те саме, що трі́скатися¹ 1. Приклади

– Шкіра де-не-де вже починає тріскати. (І. Франко)
– Ні, – кричить Микола, не буде по-вашому! – і, мов той лев, кидається на них. Тріскають од ударів прикладом фашистські голови. (Остап Вишня)
Фронт був порваний, але стояв непохитний, мов скеля. Чи надовго стане цієї скелі? Адже й камінь тріскає у вогні. (В. Кучер)
Шмагонув [Гнат] нагайкою по перині, вона тріснула. (Григорій Тютюнник)

кого – що, розм. Бити, ударяти. Приклади

Совали [опришки] в бік кулаки, тріскали по спині і говорили ласкаві слова: – Сідай, Юрчику. (Г. Хоткевич)
Вона не тріскала доньку ложкою по лобі, не в'їдалася в Івана, а сумирно зітхала. (М. Стельмах)
Писарша тріснула, кота по спині з усієї сили. (І. Нечуй-Левицький)
Федір встав із-за стола і тріснув того охочого в лице. (В. Стефаник)

тільки недок., що і без прям. дод., вульг. Їсти або пити (звичайно жадібно чи багато). Приклади

[Молодиця:] Хіба такого ірода упросиш, хіба його умолиш? Хай жере ненажерливий! Хай їсть, тріскає! (Панас Мирний)
Всі поклали ложки краєчками на вінця великої рудої миски і зиркнули на Тетянку. – Тріскало б мовчки. (І. Микитенко)
– Ти от поїхав у місто, краватки носиш, а гнойку понюхати боїшся, хоча сало любиш тріскати. (Григорій Тютюнник)

ТРІ́СКАТИ