ТРІСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трі́скати «жадібно їсти, жерти» (вульг.)
спочатку означало «їсти горіхи і под.» (розкусуючи чи розламуючи шкаралупки);
результат видозміни значення трі́скати «утворювати тріск, тріщати»;
р. тре́скать, бр. [трэ́скаць] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэ́скаць «тс.» | білоруська |
| тре́скать | російська |
| трі́скати «утворювати тріск, тріщати» | українська |
ло́пати «їсти, жерти» (вульг.)
псл. lopati жадібно їсти, нити» звуконаслідувального походження;
можливо, генетично тотожне з lopati «стукати, ударяти; хлопати крилами» і зумовлене характером звуків, які виникають при жадібному поїданні, питті (пор. тріскатись «лопатися»– трі́скати «жадібно їсти»);
споріднене з лит. lapóti «голосно, жадібно їсти», lapúoti «тс.», làр (вигук на позначення жадібного поїдання), далі, можливо, з двн. laffan «лизати», дангл. lapjan «пити, сьорбати», шв. Iapa «тс.», ісл. норв. lepja «лизати з шумом, як собака», гр. λĩάπω «лизати», алб. lap «хлебтати воду», вірм. lapʻel «лизати»;
зіставляється з схв. хлȁпнути «жадібно ковтнути», п. [chlapać] «ласувати», chlać «жадібно пити», дат. [slappa] «сьорбати, жадібно ковтати) (Fraenkel 340; Machek Slavia 16, 209); висловлювалась думка про випадковість збігу псл. lopati «лопатися» і lopati «жадібно їсти» (Преобр. I 469) – Фасмер II 519;
Sławski V 202– 204;
БЕР III 470–471;
Bezlaj ESSJ II 150, Bern. l 732;
р. ло́пать «тс.; пити горілку», бр. ло́паць «їсти», ч. [lopač’] «пити», болг. [ло́пам] «жерти, ковтати», м. лопа «жадібно їсть, пожирає», слн. lópati «їсти жадібно щось рідке, хлебтати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lap «хлебтати воду» | албанська |
| ло́паць «їсти» | білоруська |
| ло́пам «жерти, ковтати» | болгарська |
| lapʻel «лизати» | вірменська |
| λĩάπω «лизати» | грецька |
| lapjan «пити, сьорбати» | давньоанглійська |
| laffan «лизати» | давньоверхньонімецька |
| slappa «сьорбати, жадібно ковтати) (Fraenkel 340; Machek Slavia 16, 209); висловлювалась думка про випадковість збігу псл. lopati «лопатися» | датська |
| lepja «лизати з шумом, як собака» | ісландська |
| lapóti «голосно, жадібно їсти» | литовська |
| lapúoti «тс.» | литовська |
| làр (вигук на позначення жадібного поїдання) | литовська |
| лопа «жадібно їсть, пожирає» | македонська |
| lepja «лизати з шумом, як собака» | норвезька |
| chlapać «ласувати» | польська |
| chlać «жадібно пити» | польська |
| lopati | праслов’янська |
| lopati «стукати, ударяти; хлопати крилами» | праслов’янська |
| lopati | праслов’янська |
| lopati | праслов’янська |
| ло́пать «тс.; пити горілку» | російська |
| lópati «їсти жадібно щось рідке, хлебтати» | словенська |
| тріскатись | українська |
| трі́скати | українська |
| тріскатись | українська |
| трі́скати | українська |
| тріскатись | українська |
| трі́скати | українська |
| тріскатись | українська |
| трі́скати | українська |
| lopač' «пити» | чеська |
| Iapa «тс.» | шведська |
| хлȁпнути «жадібно ковтнути» | ? |
трас «трiсь, лясь» (вигук на позначення тріску, ляскоту, гуркоту, шуму)
думка про запозичення з польської мови (Richhardt 106) сумнівна;
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з трі́скати, тря́скати;
п. trzas, trzask, trzaskot, trzaskać, trzasnąć, схв. trа̑s (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati «базікати», trа̏skati «стукати, ударяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
траск
«тріск; ляскання батога; удар батогом»
тра́скало
«тріскачка»
тра́скати
«ляскати»
тра́скаючий
траски́й
тра́скіт
«тс.»
траскота́ти
«тс.»
траскоті́ти
«ляскотіти»
тра́снути
«ляснути тж; (про грім) ударити О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trzas | польська |
| trzask | польська |
| trzaskot | польська |
| trzaskać | польська |
| trzasnąć | польська |
| trа̑s «базікати»«стукати, ударяти» (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati , trа̏skati | сербохорватська |
| tráskati | сербохорватська |
| trа̏skati | сербохорватська |
| трі́скати | українська |
| тря́скати | українська |
тріск
псл. trěskъ, trěskati, пов’язані з troska «блискавка», troskotъ «тріск», споріднені з лит. treškėˊti «тріщати», traška «ламкість», tróškis «тріщина», лтс. trašķis «шум, шерех», можливо, також з гот. þriskan «молотити», ga-þrask «тік», нвн. dreschen «молотити»;
р. треск, бр. трэск, др. трѣскъ «тріск, грім», п. trzask, ч. třesk, слц. tresk, вл. třěskać «тріщати» (про мороз), болг. тря́скот, схв. три̏jесак «грім», трȇсак «грім; тріск, стук», слн. trèsk «тріск, шум», стсл. трѣскати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтрі́ск
«розрив»
розтрі́скати
«розбити»
тра́скало
«тс.»
треска́ло
трєску́н
«сильний мороз»
тріс-ка́ч
«балакун Нед; той, що тріскається (у загадці -- мак)»
тріскавець
«мак дикий, Papaver rhoeas L.»
(бот.)
трі́скавиця
«гроза»
трі́скавка
«коник, Acridium»
(ент.)
тріскало
«підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней»
трі́скати
тріска́тий
«дикий мак»
(у сполученні [мак. т.] (бот.)
трі́ска́чка
«знаряддя для утворення тріску; машинка для очищання насіння льону; [балакуха Нед]»
трі́скіт
трі́скот
тріскота́ти
тріскоті́ти
тріскотли́вий
тріскотне́ча
тріскотня́
тріскотня́ва
трі́скутин
«тріск; сильний мороз»
тріску́ч
«льон-стрибунець, Linum crepitans»
(бот.)
тріску́чий
трі́снути
трі́снутий
трісь
(виг.)
тріща́ник
«шерхебель»
тріща́ти
трі́щина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэск | білоруська |
| тря́скот | болгарська |
| třěskać «тріщати» (про мороз) | верхньолужицька |
| þriskan «молотити» | готська |
| ga-þrask «тік» | готська |
| трѣскъ «тріск, грім» | давньоруська |
| trašķis «шум, шерех» | латиська |
| treškėˊti «тріщати» | литовська |
| traška «ламкість» | литовська |
| tróškis «тріщина» | литовська |
| dreschen «молотити» | нововерхньонімецька |
| trzask | польська |
| trěskъ | праслов’янська |
| trěskati | праслов’янська |
| troska «блискавка» | праслов’янська |
| troskotъ «тріск» | праслов’янська |
| треск | російська |
| три̏jесак «грім» | сербохорватська |
| трȇсак «грім; тріск, стук» | сербохорватська |
| tresk | словацька |
| trèsk «тріск, шум» | словенська |
| трѣскати | старослов’янська |
| třesk | чеська |
тріщ «дрізд омелюх (деряба), Turdus viscivorus L.» (орн.)
назва пояснюється голосом птаха, крик якого сприймається як голосний тріск (р.) трррр (Птицы СССР 433);
похідне утворення від трі́скати, тріща́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тріскучий дрізд
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трррр | російська |
| трі́скати | українська |
| тріща́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України