ТОЧИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТОЧИ́ЛО

Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Приклади

Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування]. (І. Франко)
Проти кузні – добре утоптаний майданчик. На нім – кілька возів, перевернутих вверх колесами, точило, діжка з водою, конов'язь. (П. Колесник)
Корисно продемонструвати учням характер іскроутворення при обточуванні на точилі сталей різних марок. (з навч. літ.)
* У порівн. На зоряне небо виплив місяць і станув [став] срібним точилом. (О. Кобилянська)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОЧИ́ТИ

що. Те саме, що гостри́ти 1. Приклади

Враже поле кров'ю мочить І об камінь шаблю точить Палій! (Л. Боровиковський)
Ми клеїли з мамою нашу тиху розмову, а в кухні із свистом і скреготанням точили об макітру ножі. (М. Коцюбинський)
* Образно. Беркут, в повітрі натрудивши крила, Тут [на скелі] спочивав і пазури точив. (Л. Первомайський)
* У порівн. Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили. (Григорій Тютюнник)
– А там – камінь обробляють – точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки. (Панас Мирний)
Поруч з ним [ковалем] молодий хлопчина Точить сталь на новім верстаті. (Л. Забашта)

що. Те саме, що вито́чувати¹ 1, 2. Приклади

Він так точив ту деталь, що смужка Поту лягла на лиці. (Я. Шпорта)
Веретенники точили веретена на спецальному станку – “веретеннику”, що складався із переносної лави на чотирьох ніжках, що мала два вдовбані стовпчики, сполучені двома планками, а між ними – пересувний стовпчик, який притримував один кінець заготовки. (з наук.-попул. літ.)
Увійшов Павло у їх хату – Лукаш сидів на печі, точив веретено. (Марко Вовчок)

Виконувати роботу токаря. Приклади

На верстатах точим, точим ми, Уміло вже й майстерно. (П. Усенко)

тільки 3 ос., що, перен. Поступово псувати щось, гризучи, проїдаючи, роблячи дірки; поїдати, гризучи (звичайно про гризунів, хробаків і т. ін.). Приклади

Гидкий черв'як почав точити глуху домовину. (Панас Мирний)
Зійде завтра день блискучий, Та не вспіє відпочить, Як твій [царя] труп, у мглі гниючий, Робаки [хробаки] почнуть точить. (П. Грабовський)
Ще он тоді явори Юхим попиляв, лежали-лежали, шашіль точити вже став, а таки долежали. (А. Головко)
Лісова миша рудувата і черево в неї біле. Живе вона собі в лісі, тільки на зиму часто в клуні перелазить та зерно точить. (О. Копиленко)
* Образно. Повсюди чад, а ворог лютий Пекельні бенкети справля, Гнітить скрізь сили неокуті І точить мозок, наче тля! (М. Старицький)
Сава Петрович певний себе. “Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів”. (А. Головко)
* Образно. По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один, І палкі твої сльози точили холодне каміння. (Леся Українка)

тільки 3 ос., кого, перен. Настирливо мучити когось, поступово позбавляючи здоров'я, сили (про тяжкі почуття, сумні думки, турботи, горе і т. ін.). Приклади

Колишні думки знов турбують Семена, знову точать його, мов шашіль дерево. (М. Коцюбинський)
Перестало бідну вдову Горенько точити, Її синок вже не наймит, А радянський вчитель. (з народної пісні)
Софрон, коли його точив смуток, .. клав перед Харві на столик кілька центів і просив: – Постав, Харві, мою пісню. (Н. Рибак)
У палатах є чимало хворих, та немає серед них такої, як вона. Їх не точить червоточина сумнівів, невідомості. (Іван Ле)

кого, перен., розм. Постійно лаяти, сварити когось, надокучати докорами. Приклади

Вона [Кайдашиха] нападалась на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь. (І. Нечуй-Левицький)
– Куди ж се вона? – Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла. (Панас Мирний)
Згадуючи батьківські достатки, по-качиному пиндючилась [Олена] перед чоловіком і щодня точила його, мов шашіль деревину. (М. Стельмах)

що, діал. Котити (у 1, 2 знач.). Приклади

Скаже мені робити – під гору камінь точити. (Сл. Б. Грінченка)
Крутячись, мов могутній вуж, точив Сян свої бистрі води. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОЧИ́ТИ

Повільно або крізь вузький отвір випускати рідину, іноді сипку речовину; виточувати, цідити, виціджувати. Приклади

А він одбив барильце, простелив серед хати свиту, сів сам, взяв горнятко та й давай точити горілку. (І. Нечуй-Левицький)
З одної бочки точать вже [сірчаний] вуглець у мідяні “бідони”, звідти він піде в резервуари інжекторів. (М. Коцюбинський)
Сук лежав усе ще в болоті, не рухався, точив піну, харкотів. (С. Ковалів)

Змушувати текти, литися звідкись повільно, падати по краплі (про кров, сік і т. ін.). Приклади

На кущі сидить молод сиз-орел, В кігтях рве чорного ворона, Точить крівцю на сиру землю. (Л. Первомайський)
Тут з діда-прадіда, із віку в вік Збирали мед, з беріз точили сік. (І. Нехода)
* Образно. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. (Т. Шевченко)
Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою [Катерини], гострими ранами, замість цвітів, сипало, кров точило з серця. (Г. Хоткевич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОЧИ́ТИ

Просівати, очищати обмолочене зерно, горох і т. ін. крізь решето, сито тощо. Приклади

– А як ходить [Химка], то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє. (І. Нечуй-Левицький)
Порався [Давид] по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето. (А. Головко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.