ВИТОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИТО́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́ТОЧИТИ, чу, чиш, док., що.

Виготовляти, обробляти на токарному верстаті з дерева, металу і т. ін. який-небудь предмет. Приклади

У нас є чудова майстерня. Тут ми вивчаємо мотори, навчаємось виточувати на верстатах різні речі. (Ю. Збанацький)
Як зварили хлопці сталь, Токар виточив деталь. (Я. Шпорта)
Ось соснина пахне, це – да! Поки виточиш з неї, приміром, ніжку до столу – п'яний робишся. (Д. Ткач)
Говорив Воронцов, виточуючи кожне слово, наче токар біля верстата. (О. Гончар)

Робити гострим; вигострювати. Приклади

Виточити ніж.
Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? .. Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту. (Леся Українка)

Вигризаючи, виїдаючи, ударяючи і т. ін., робити в чому-небудь заглибину, виїмку. Приклади

Зсередини [деревини] шашіль виточує гниле суччя. (Панас Мирний)
– Пшениця – ну як очерет, а мишва йде тьмою, спершу підгризає стебло, валить і тоді, вже на землі, виточує молоде зерно.... (О. Гончар)
Сила удару кожної піщинки невелика, але вона в твердій породі виточує заглиблення. (з навч. літ.)

Повільно випускати щось рідке або сипке крізь вузький отвір, щілину і т. ін. Приклади

Розплакуються берези, і винахідливий ветеринар Гнат Яворина виточує з них сік для поранених і простуджених. (В. Земляк)
– Тебе обдурив, налякавши, той мізерний земляний черв'як, і ти даремно стільки сліз виточуєш. (Валерій Шевчук)
Відчув [Івоніка], як страх виточив йому краплі поту на чоло. (О. Кобилянська)

перен. Поступово забирати, віднімати що-небудь у когось, позбавляти чогось. Приклади

Всі оті гравці в кості, і Верблюд, і Тариф, і Куввас, вони з тобою грають фальшивими кістками. Як п'явки, вони з тебе всі монети виточують!!! (Ю. Логвин)
Мені бої не виточили сили, І, надточивши, не зрідили кров. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.