ТОНЕТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Приклади

Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають. (П. Чубинський)
Хотілось мені почваниться перед хлопцями, так я й не знав, де та сміливість узялась. Скочив я в воду; думав, буде мені по шию, але примічаю, що ногами дна не достаю та все тону глибше. (І. Нечуй-Левицький)
Пароплав швидко нахилився на бік і почав тонути. (Л. Смілянський)
Я кидаю камінець у воду – він підскакує на воді й тоне. (Ю. Яновський)
Залізо тоне у воді.
Онде нещаслива жінка, вона тоне в болоті, болото її засмоктує. (Леся Українка)
Вода клекотіла й пінилась від куль. Освітлені вибухами, водяні смерчі від мін та снарядів розтинали пітьму й спадали на тих, хто плив і тонув, важкими студеними потоками. (О. Довженко)
Провалилась їхня тачанка на мосту. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає. (О. Гончар)

Занурюватися, провалюватися у що-небудь в'язке, сипке, м'яке; грузнути. Приклади

Він увійшов у маленьку вітальню .. Нога тонула в м'якім дорогім килимі, блідо-рожеве світло потиху лилося з ліхтаря, покриваючи всю кімнату якоюсь таємною напівтемрявою. (Г. Хоткевич)
Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому, та й люди насилу витягали ноги. (З. Тулуб)
Взявши на руки телятко, поніс [Кеня] його за першим оленем .. Тонучи в снігу, стрибаючи і падаючи, вона [олениця] бігла за ним. (І. Багмут)

перен. Ставати або бути ледве видним, огортаючись чим-небудь. Приклади

Потемнів і ставок, посутеніла слобода, вилискуючи білими хатками, здавалося – все те тихо тонуло у якомусь рідкому тумані. (Панас Мирний)
Засліпили небо хмари, Тоне сонечко у млі. (П. Грабовський)
Було вже нерано. Селище тонуло в темряві. Тільки шахта і естакада рясно світилися вогнями. (Д. Ткач)
Сиваш тоне у мороці, не видно, є там вода чи нема. (О. Гончар)
Сторожки тонули в вишнях та черешнях, ніби по пояс стояли в оргинії, мальві, маківках, гвоздиках та чорнобривцях. (І. Нечуй-Левицький)
В злоті парк осінній тоне, небо синє, повне дум... (В. Сосюра)
Палац тонув у величезних вікових тополях. (В. Гжицький)
Голоси дівчаток тонули в хлоп'ячому гармидері, ставали все несміливішими, а згодом і зовсім зникли. (Ю. Збанацький)
І знову ясно почув [командир] голоси своїх гармат. Вони тонули в суцільному гулі, стократ перехрещені несамовитими вигуками “полундра”. (В. Кучер)

перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось. Приклади

І я вірив, мріяв, любив, Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі. (І. Франко)
Ах, коли б же то нам, Марціале любий, Довелося діждать хоч на старість щастя: По вподобі своїй укладать дозвілля, У правдивих тонуть життьових вигодах. (М. Зеров)
Тону в журбі, в задуми димі... Невже й для мене доля ця?! (В. Сосюра)

ТОНУ́ТИ