ТЛІЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
ТЛІ́ТИ
тільки 3 ос.
Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування.
Приклади
- – Вона з першої години мене не злюбила. Запаски мої найкращі шовковії попсувала, що возьму [візьму] – вони в руках тліють. (Марко Вовчок)
- Співай же, Десно, в весняних просторах. Ростіть, будови, гомоніть, мости! Старому – тліть, новому – процвісти. (М. Рильський)
- Чого ти, паньматусю, так зітхнула, Мов радощі згадала молодії Або в той край душею позирнула, Де тліють кості предків дорогії? (П. Куліш)
- Під ним [хрестом] тліє вісім безневинних душ, згублених в одну ніч “страшним чоловіком”. (Панас Мирний)
- І хоч однаково де тліти Німому тілові в труні, Та все б хотілося спочити У краю рідному мені... (Б. Антоненко-Давидович)
Повільно, без полум'я горіти.
Приклади
- І поки тлітимуть скіпки Під таганком, сиди, звичайно, Та й причувайся, як пташки Почнуть тріщати одностайно. (Я. Щоголів)
- В залізній пічці посеред приміщення тліли головешки. (Л. Смілянський)
- На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками. (П. Кочура)
- Там [у хижі] було дуже тепло, парко. Посередині, у викладеній камінням ямі, тліло вогнище. (С. Скляренко)
- * Образно. Бунти тліють, мов та підсушена губка, спалахують з найменшої причини... (Я. Качура)
- * У порівн. Це повстання затлілося, як тліє злежала, перепоєна дощами і сльотами солома, ізсередини, сама по собі, без вогню. І як важко підпалити загноєну солому, так важко було підняти зневірених людей. (Б. Харчук)
- Догнав [Ярема] своїх. Боровиків Вже хутір минають. Корчма тліє з стодолою. (Т. Шевченко)
- – Тут пожарище тліло й стояла руїна. (Л. Первомайський)
- – Як же ти його візьмеш? – скрикнув Грицько, показуючи рукою на купу попелу, в котрому тліли іскри. (Панас Мирний)
- Неподалік ще тліла кучугура попелу, і тільки уцілілий комин, біліючи серед нього, свідчив, що вчора тут стояло людське житло. (О. Гончар)
- Декілька разів він, сидячи, засинав, вогонь гаснув, він мусив був ще й ще видмухувати його з вугілля, що заледве тліло. (Ю. Яновський)
- * Образно. Згоріла хата. А душа .. Не згоріла, а осталась, Тліє, й досі тліє! (Т. Шевченко)
- Щастя – не тліть, а горіти В світлому сяйві землі. (Т. Масенко)
- У кутку тліє свічечка перед матір'ю божою уквітчаною; під божничком стіл, застеляний [застелений] скатіркою білою. (Марко Вовчок)
- Недогарок жовто-зеленої лойової свічки, управлений в пляшку, ледве-ледве тлів і давав якийсь хмурий світ. (Панас Мирний)
перен.
Бути, існувати, проявлятися звичайно незначною мірою (про життя, почуття, свідомість, думку і т. ін.).
Приклади
- Перша його розмова з Густею показала йому, що в тій лялечці є жива, чутка душа, що в тій прекрасній головці тліє думка, працює дух. (І. Франко)
- Стомився, падаю з ніг, а думка така вже в мене: “Коли діти замерзнуть, краще й мені б не вертатися”. Одна тліє надія: здається, їхали з базару – може, їдучи, хто взяв [дітей] на сани. (С. Васильченко)
- Давно вже тліло в душах [хлопців] незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися. (Г. Хоткевич)
- – Він уже марив .. Крихітний шматочок життя тлів у нім, ми намагалися не дихнути, щоб не загасити. (Ю. Яновський)
- – До іншої [Василь] ходить!.. А моя дочка єдиная тужить-тліє, убивається. (Ганна Барвінок)
- Тебе кохав я в серці потаємно. Ти зрадила... і тлію я даремно... (П. Грабовський)
- Блажен, хто горить, бо він попіл лишає, а хто тільки тліє – один тільки гній. (В. Сосюра)
- Професія обирається раз і на все життя, тому дуже важливо людині попасти в свою точку, щоб потім не тліти все життя, не думати про роботу, як про важку повинність. (з наук. літ.)
перен.
Відсвічувати червоним, рожевим кольором, освітлюючись сонячними променями.
Приклади
- На крайнебі, за яром, легкі хмаринки займались, як од вогню солома, а важкі червоно тліли, наче дубовий вугіль. (М. Коцюбинський)
- Над горою зависла хмарина, що знизу зарожевілась, а потім уся спалахнула вогнем. Червоними загравами запалали ліси, а нижче жевріли, тліли кущі ялівнику. (С. Чорнобривець)
- Сам [старець] білий, як крейда, тільки очі тліли синюватим вогнем, як горить сірка. (О. Стороженко)
- Лице її було бліде, руки й ноги трусились, очі, як вугілля, тліли. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.