ТЕРПИТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТЕРПІ́ТИ

кого, що. Стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання; витримувати (у 2 знач.). Приклади

У Кайдашихи виступили сльози на очах, защеміло коло серця, але вона мусила мовчати й терпіти. (І. Нечуй-Левицький)
Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити, А ще краще, пане-брате, Ні чинить, ні зазнавати. (Б. Грінченко)
Сонце б'є в очі. Ми спочатку терпимо, кліпаємо очима, а далі повертаємось до сонця спинами. (Ю. Яновський)
Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо. (О. Гончар)
Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози, Терпи до загину! (Т. Шевченко)
Терпіла [пані], поки була на руках дитинка, а вмерла дитинка, втекла. (Марко Вовчок)
– Не вбивайся, Супруне. Більше твого люди терпіли, більше твого мучились. (М. Стельмах)
Сказав товаришам, що тікати вже роздумав і що рішив терпіти до кінця. А сам тільки й жив, що надією на скору втечу. (Г. Хоткевич)
– Як вам жалування вирвати з повіткому? Не одержували ж за три місяці? – Інші й півроку терплять. (М. Стельмах)
Івась, як менший, завжди терпів від Карпа. (Панас Мирний)
– Зосталась я сама, ні з ким слова промовити. Тільки на його втішаюся мовчки, хоч знаю, за що й од кого терплю. (Ганна Барвінок)
В окремі роки дерева дуже терплять від посухи, бо опадів на рік буває всього 340–350 міліметрів. (з наук. літ.)

кого – що. Миритися з існуванням, наявністю кого-, чого-небудь; поблажливо ставитися до когось, чогось. Приклади

– Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (І. Франко)
[Кай Летіцій:] На бенкетах Кріспінових, се правда, нема смаку правдивого; і сам я ті бенкети терплю, як обов'язок. (Леся Українка)
– Нечувано! – обурювався Масло. – На зборах терплять хулігана. (А. Хижняк)
– Ти нам будеш цілу годину розповідати про свої плани. Чому ми маємо терпіти твою уїдливу балаканину. (Олесь Досвітній)
Там-то, матінко, нечупара, там-то ледащо! Всі молодиці дивують, як він терпів їй. (М. Коцюбинський)
Сторож Ісмаїл, знаючи, що лікар не терпить собаки у дворі, бив її всім, що траплялось йому напохваті. (Б. Антоненко-Давидович)

кого, що із запереч. част. не, розм. Дуже не любити кого-, чого-небудь, почувати неприязнь, відразу до когось, чогось. Приклади

– Таж і по сонці всі ходять! – не вдержалась-таки Дарка, хоч знала, що мати не терпить “язикатих”. (Леся Українка)
– В моїм ділі, – додав він трохи згодом, – я не терплю якоїсь іншої ініціативи, крім моєї власної. (Ю. Смолич)
Ставши поміж козаками великим паном, Пампушка вже не терпів, щоб йому перебаранчав хтось у будь-якому ділі. (О. Ільченко)

розм. Страждати, мучитися. Приклади

Нестор здіймив [здійняв] капелюх і почав прощатися... Був дуже блідий, як полотно .. Він терпів. (О. Кобилянська)
Чого даром сидіти? Краще за народ терпіти, щоб не лаяли і діти дармоїдом, лінюхом. (О. Маковей)
– Я повинна дивитись, як чадо моє найдорожче В морі блукає, терпить,до краю підземного сходить, З Турном змагатися мусить. (М. Зеров)
– Може, хоч на старість не прийдеться до кривавого поту робити, терпіти од холоду й голоду та од літньої спеки палючої! (Панас Мирний)
Дід Гарасим ждав смерті. Він терпів на дихавицю, на безсонницю, на старече вичерпання сил. (І. Франко)
З перших днів свого існування на землі людина, як і всяка інша істота, терпить від тяжких хвороб. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТЕРПИ́МО

Поблажливо. Приклади

Описуючи історію повстань, автор звертав увагу на те, що “в перші наїзди більшовиків на Україну до 1919 р. включно, вони поводилися з населенням досить терпимо“. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.