ТАРАНКУВАТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТАРАНКУВА́ТИЙ

Те саме, що віспува́тий; рябий. Приклади

Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. (Панас Мирний)
Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози. (Іван Ле)
Він углядів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату. (І. Нечуй-Левицький)
У кузні Василь Кир, чорний таранкуватий чоловік років сорока, бив молотком розпечену залізяку. (Григорій Тютюнник)

перен. Який мав нерівну поверхню, дірчастий. Приклади

Цьвохнув [Хведько] батогом по таранкуватому навколо груші снігу. (М. Стельмах)
Григорій постелив на таранкувату кригу полушинелі, зігнув стерплі ноги, опустився на коліна. (В. Дрозд)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.