СЮРЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СЮРЧА́ТИ

Видавати різкі, перев. високі й повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). Приклади

Пташки співали в панському садку, коники сюрчали в траві. (Панас Мирний)
В хаті пахло засохлими васильками і гіркуватим душком полину; під піччю сюрчав цвіркун. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Санька виніжувалася на траві, мрійно прислухалася, як сюрчала темрява. (К. Гордієнко)

у що і без дод. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін. Приклади

Жандарм за звичкою підносить до рота свисток.., але не сюрчить, а несхвально дивиться. (М. Стельмах)
І от, наче вві сні, другий дзвінок, сюрчить вусатий залізничник з петлицями на комірі, шумно дихає паровоз. (О. Гуреїв)
Хтось сюрчить в сюрчок на тюремному подвір'ї, і те сюрчання так нагадує голос цвіркуна. (Ю. Збанацький)

Дзижчати, хурчати (про веретено, кулю, осколок снаряда і т. ін.). Приклади

У хаті було тихо-тихо, .. тільки чутно було, як веретено сюрчало. (Панас Мирний)
Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку. (І. Цюпа)
[Роман:] Зараз, мабуть, знову почнуть... Чутимеш, як кулі сюрчать... (Ю. Яновський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.