СХОДИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СХО́ДИТИ

Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. Приклади

Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору... (В. Королевич)
– На які ж ви гори сходили? – зацікавлено допитувався Воронцов .. – На Казбек? На Ельбрус? (О. Гончар)
– Успіху! Повертайся. – Спасибі, – ще раз сказав Юджін, сходячи у літак. (П. Загребельний)
Зіходить [Іфігенія] на сходи порталу. (Леся Українка)
Нарешті на трибуну зійшла дівчина в зеленій шапочці на русявій голові. (П. Панч)
Ой високо сонце сходить. Низенько заходить. (Т. Шевченко)
Місяць сходив перед ранком. (Ю. Яновський)
Я йду до берега крутого І довго там дивлюся я, Як із-за лісу, з-за густого Зіходить зіронька моя. (Л. Глібов)
Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою. (І. Вирган)
Ти до мене прийдеш рано, Коли зійде тільки сонце. Коли тільки стане сходить, Разом з ним і ти прийди. (О. Олесь)
За тучами, за хмарами та зливами – я бачу: сходить ясний день над нивами! (П. Тичина)
Весняний ранок сходить над Москвою. (Н. Забіла)

Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини); витикатися. Приклади

Озиме увосени через засуху не сходило. (Г. Квітка-Основ'яненко)
На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. (Т. Шевченко)
Озимина зеленіє, сходить рання ярина. (Остап Вишня)
Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько. (П. Гулак-Артемовський)
Хліби зійшли, Радіють люде. (Т. Шевченко)
* Образно. В моїй душі щось сходить і росте. (О. Олесь)

Здуваючись, підніматися (про тісто); підходити. Приклади

Будемо дружно йти – все добудемо. Дітей, як лялечок, одягнеш, у діжі пшеничне тісто сходитиме... (М. Рудь)
Сходить [тісто] у великих діжках. (В. Земляк)

Ідучи, спускатися куди-небудь. Приклади

З гори сходять кілька хлопців. (І. Нечуй-Левицький)
Поверхи завмирали. Сходячи останнім, Вася Багіров помітив біля одного з вирваних вікон високу згорблену постать. (О. Гончар)
Маруся .. почала поволі зіходити стежечкою вниз. (Г. Хоткевич)
– Дівчино, чи тією доріжкою у місто зійти? (Марко Вовчок)
Ми зійшли вниз. (Ю. Яновський)
Піп з попадею .. не сходили з воза, а як що купували, то обоє до себе руками манили... (Марко Вовчок)
Вої сходили з коней. (С. Скляренко)
З коня зіходить віла біла. (Леся Українка)
– Козаче, стань, зійди з коня. (М. Бажан)
На станції сходимо разом. Я поспішаю за нею. (М. Коцюбинський)
– Сходьте! Обережненько! – каже Петро і зводить Марину по східцях [вагона] униз. (А. Головко)
Двоє поранених пройшло, обнявшись, в пом'ятих землистих шинелях, – теж, певно, зійшовши з машин. (О. Довженко)
Двері поїзда відчинились, і на землю зійшов санітар Большаков. (Ю. Яновський)

перен. Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.). Приклади

Тихий вечір сходив на землю синіми тьмяними присмерками. (Н. Рибак)
На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все, мов ніжною габою. (В. Сосюра)
Вища .. насолода танку сходить на неї. (Ю. Яновський)
Коли не сходить сон йому до віч, .. Ростить в собі священну бурю й гнів. (Л. Забашта)
Та чи зійде-то сон на вашу заклопотану голову? (Панас Мирний)
На неї зійшов спокій.

Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку. Приклади

Роман з дороги сходить на стежину, і вона, сяючи клаптями снігу, веде і веде його в глибінь темних заворожених дерев. (М. Стельмах)
Пізнає [варта] отаманську бричку й сходить з дороги. (М. Стельмах)
Заздалегідь зіходили [люди] з шляху, жмурили очі .. від світла фар. (Іван Ле)
Катря аж зійшла з дороги .. і йшла борозною понад панським ланом. (А. Головко)
Один порожній вагон “максимка” зійшов з колії. (Олесь Досвітній)
Тридцять першого березня 1970 року зійшов з орбіти і згорів у густих шарах атмосфери штучний супутник “Експлорер-1”. (з наук.-попул. літ.)
Всі чекали, не відриваючи від неї поглядів, на слова, що повинні були зійти з її уст. (М. Трублаїні)

Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін. Приклади

Влітку з деяких Сивашів вода сходить, але угіддя все одно не перестають бути мертвими. (із журн.)
Зійшли сніги, шумить вода. Весною повіва. (П. Грабовський)
Як тільки зійде повінь, треба приступити до створення котлована. (Л. Дмитерко)
– Цілий тиждень лежала я, як колода: цілий місяць сходили синяки з мого тіла. (Панас Мирний)
– В нього мозолі з рук не сходять, чого ж тобі ще треба? (Григорій Тютюнник)
Її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду, щоб вся короста з овечки зійшла. (О. Гончар)
Фарба поволі сходила з її й так блідих щік. (О. Копиленко)
Коснятин розпростався, ставав самим собою, сірість зіходила йому з лиця й шиї. (П. Загребельний)
Там засідали сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при смаглих обличчях, з яких не встигла зійти ще літня смага. (М. Коцюбинський)
М'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей. (М. Стельмах)
Бійці йшли, втомлено переставляючи ноги в м'якій глибокій пилюці. Обличчя сірі. Тривога не встигала зійти з них. (Григорій Тютюнник)

заст. Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення. Приклади

– Ми зараз всі сходимо з дому – може, чого треба, то кажіть зараз. (С. Васильченко)
Думаю собі: – Зійду з сього села! (Ганна Барвінок)
– Кобила, – каже [отець Микита], – зійшла проти ночі з двора, а він і байдуже. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Іван:] Ти краще зійди куди; я сам з нею поговорю... (Панас Мирний)

Проходити, закінчуватися, минати (про час). Приклади

Поволі, невесело сходили жнива, – літо пройшло. (І. Франко)
Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково. (М. Коцюбинський)
Короткий день зійшов, і знову був вечір. (І. Микитенко)
Скільки тих весен зійшло, з водою спливло, як не бачилася Роксана з Іванком? (А. Хижняк)
Літо сходило ще яко-тако, але зима давалася взнаки бідному учневі, студінь, мороз страшно докучали. (С. Ковалів)

чим. Знемагати, ослабати від чого-небудь; знесилюватися. Приклади

За труною сходила криком і голосінням Василева Ольга. (М. Стельмах)
– Нічого, товариші, краще потом зійти: ніж кров'ю. (С. Воскрекасенко)
Крихкі болотяні трави сходять соком, пахтять, учадіти можна. (К. Гордієнко)

на кого – що і без дод., заст. Використовуватися, витрачатися, вживатися для чого-небудь. Приклади

У його на сі зілля сила грошей сходила. (Сл. Б. Грінченка)
Уже годі старостів посилати за підбрехачів. Ніхто їм віри не йме, і горілки на їх багато сходить. (Ганна Барвінок)
Ніколи ще стільки не сходило світла [по хатах], як у сі довгі, тривожні осінні ночі. (М. Коцюбинський)

рідко. Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити. Приклади

Ближче сходжу – жінок бачу тут. (Марко Вовчок)
– Нарядися. Ми подивимося; ти сама побачиш, як гарно. – А як пани на той час зійдуть! (Панас Мирний)

розм. Закінчуватися, проходити, здійснюватися (більш-менш успішно, благополучно і т. ін.). Приклади

Про театральний гурт Миша тобі писав .. Що ж, “Чорноморці” зійшли зовсім-таки добре, то, може, у них і далі діло піде на лад. (Леся Українка)
Він не ждав, що вони всі разом до нього прискіпаються і будуть судом лякати, – раніше йому все якось сходило. (Грицько Григоренко)
Мені з гуртком щастило .. їздили без усякого дозволу по сусідніх селах – зійшло. (С. Васильченко)

тільки док., на кого – що. Стати ким-небудь іншим (перев. гіршого), перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін. Приклади

Доробився хліба, аж зійшов на діда. (прислів'я)
– І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. (Марко Вовчок)
– Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! – зойкала Зоня. (Ірина Вільде)

за кого – що, розм. Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. Приклади

Родом він з півдня, то, мабуть, звідти, з буревійного степу, де кожне деревце сходило за гай, він і приніс з собою щиру приязнь до зеленого друга. (В. Земляк)

Перестати, припинитися (про опади, спеку і т. ін.). Приклади

Як дощик зійде і корова з обори Материнське протягне му-му, – То в уяві постане село. (М. Шпак)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХОДИ́ТИ

тільки сходи́ти. Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад. Приклади

– Бодай же ви, чумаки, на Дін не сходили, Що ви моїх дрібних діток [чаєнят] в каші поварили! (з народної пісні)
Ти б мерщій сходила По воду студену Під липу зелену. (П. Грабовський)
Сходив [Давид] до Якима і через хвильку вернувся. (А. Головко)
Сходивши ранком на берег Дніпра, погулявши в парку біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Артем Петрович повертався додому. (А. Хижняк)

куди, що. Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти. Приклади

Ой сходив я все Підгір'я, границі турецькі. (з народної пісні)
Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. (М. Рильський)
Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога. (прислів'я)

тільки сходи́ти, у чому і без дод. Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось. Приклади

Чи я спила, чи я з'їла, Чи гарно сходила? Тільки мої всі розкоші, Що гірко робила! (з народної пісні)
– Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та й ще раз дякувати богові треба. Парохія не зла, їсти-пити є що і в чім сходити. (Г. Хоткевич)
Хоч наші друзі й оптимісти, Але і в них бували дні, Коли хотілось смачно з'їсти, Сходити в гарному вбранні. (С. Воскрекасенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХО́ДИ

Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Приклади

Смутно похиливши голову, іде [Іфігенія] до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море. (Леся Українка)
Гранітні сходи двома широко розгорненими віялами стеляться згори вниз, важко вгрузаючи в землю. (П. Колесник)
Промчавши галопом по мармурових сходах на другий поверх, в їдальню влетів на прекрасному жеребці таращанець Савка Троян. (О. Довженко)
Ми входили в порожні високі зали, .. видиралися гвинтовими сходами у якісь башточки. (Л. Первомайський)
* Образно. Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. Сходить вечір по зоряних сходах у кімнату блакитну мою. (В. Сосюра)

Те саме, що схі́дці 1. Приклади

В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи. (з народної пісні)
Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами. (Леся Українка)
Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки. (І. Нечуй-Левицький)

перен. Етапи, стадії розвитку чого-небудь.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХО́ДИ

Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. Приклади

Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють. (Б. Грінченко)
Дощ на сходи рясні впаде – зеленіє усе, цвіте. (М. Рудь)
Сходи гороху добре переносять короткочасні приморозки. (з навч. літ.)
Сходи картоплі з'являються звичайно через 22–30 днів після садіння. (з навч. літ.)
* У порівн. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку. (І. Цюпа)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.