СХОДИЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

зійти́ (зсли́зну́ти) / схо́дити з оче́й.

Перестати з'являтися де-небудь, перед кимсь; зникнути. Приклади

Вона була рада, що панночка десь зслизла з її очей (І. Нечуй-Левицький)
[Служебка:] Невже ти не подякуєш мені? Невже забудеш? [Лицар:] Ох, забути трудно… Скажу тобі по правді, не забуду і все віддам, аби зійшла з очей (Леся Українка)

се́рце обкипа́є (закипа́є, облива́ється, схо́дить і т.ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, облило́ся, зійшло́ і т.ін.), кро́в'ю у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває неспокій, тяжко переживає. Приклади

Серце [Раїси] сходило кров'ю (М. Коцюбинський)
[Маруся:] Як згадаю свою Україну, то моє серце кров'ю обіллється… Я неначе бачу, над Россю, на горі батьківську хату у вишневому садочку (І. Нечуй-Левицький)
— Глузуєш? Та хіба тобі зрозуміти батькове горе… А в мене серце кров'ю обливається, коли подумаю, що ми без коня (П. Рєзніков)
Чубенко мовчав, сидячи на коні, серце його закипало кров'ю, перед очима стояла пелена (Ю. Яновський)
У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний)

не схо́дити / не зійти́ зі сце́ни.

Продовжувати виставлятися в театрі. Приклади

зійти́ зі сце́ни. Доводиться, правда, пошкодувати, що прекрасна опера Римського-Корсакова нині зійшла зі сцени (З газети)
П'єси [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка] не сходять зі сцени театрів і в наші дні (З журналу)
не полиша́ти сце́ни. Не полишають сцени Українських театрів гостросюжетні п'єси М. Кропивницького (З газети)

Продовжувати діяльність на якому-небудь поприщі. Приклади

зійти́ зі сце́ни. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени, — сказав Фасенко і з тими словами театрально оступився (І. Нечуй-Левицький)
не полиши́ти сце́ни. Я зобов'язаний. . пояснити її [руїни] корені, аби грядущі [ті, що будуть жити в майбутньому] хоча б не повторили моїх помилок. Щоб уже сьогодні знали, хто є хто, себто діючих осіб і виконавців, оскільки вони ще не полишили сцени (Б. Олійник)
Відігравши свою антропогенну роль, колективність не сходить зі сцени (З журналу)

не схо́дити з ума́ ́кому і без додатка.

Постійно уявлятися, поставати в думках, пам'яті, свідомості. Приклади

— Мені він усе з ума не сходить, все перед очима,— хороший та красний, як сонце, любий, як щастя,— усміхається… (Панас Мирний)

зійти́ / схо́дити в моги́лу (в зе́млю).

Умерти. Приклади

[Андромаха:] Задля мене було б вже корисніш В землю зійти, як тебе [Гектора] я утрачу, бо вже ніякої втіхи для мене не буде, як ти свою долю настигнеш. Тільки журба… (Ант. літ.)
Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь (Л. Дмитерко). Із славнозвісних іудейських законовчителів своєї доби Ісус, очевидно, не знався ні з ким. Гіллель і Шаммая уже зійшли в могилу (З журналу)

схо́дити з ума (з ро́зуму) за ким, по чому.

Виявляти надмірне захоплення, полонившись кимось, чимось. Приклади

Панянки з ума сходили по його красі (Панас Мирний)

зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т.ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що).

Втратити свої якості, властивості, характерні риси. Приклади

Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)
Тепер душа, тепер серце звелися нінащо: Буде добре, аби гроші, Хоть ти і ледащо (Укр. поети-романтики..)

Утратити все, розоритися. Приклади

Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік нінавіщо! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся [Карпо] нінащо, а довгів [боргів] не сплатив… (М. Коцюбинський)

збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́.

Втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати. Приклади

— Та що з тобою сталося, Петре? — Зі мною нічого, а от ти, бачу, зовсім уже.. на манівці зійшов (М. Ю. Тарновський)
Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (З журналу)

схо́дити / зійти́ з шля́ху якого.

Відмовлятися від попередніх поглядів, переконань, наміченої мети, спрямування тощо. Приклади

Віра Павлівна не хотіла сходити з того шляху, на котрий… ступила… (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади

Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
[Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

[усе] схо́дить / зійшло́ [з рук] кому і без додатка.

Залишається безкарним, не поміченим. Приклади

Вона… намагалася верховодити і… коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах)
На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров)
Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак)

Минає, уладнується як-небудь. Приклади

[Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький)

кро́в'ю схо́дити / зійти́.

Гинути, умирати. Приклади

Але як тут улежиш, коли кров'ю сходять твої товариші. Звівся я на руки, бачу: оточили наших трьох захисників десятків зо два гітлерівців (І. Цюпа)

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади

— Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)

за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади

Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)

Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади

Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

о́чі сльоза́ми (слізьми́) схо́дять чиї, кому.

Хтось часто плаче. Приклади

Сирітські очі сльозами сходять. очи́ці слі́зоньками ізіхо́дять. Зна вже,.. кому під вишнею рай, а кому під другою очиці слізоньками ізіходять (Марко Вовчок)

схо́дити / зійти́ наніве́ць.

Зменшуватися у розмірах, вазі і т.ін. до повного щезання; зникати. Приклади

— Як видобули вже лівий клин — він уперся у лупак або граніт; правий, де ви, мабуть, тепер робите, сходить нанівець. Від розвилки діаметр руди вужчає (Олесь Досвітній)

Поступово втрачати силу; падати. Приклади

— Але й Рябокляч не на своєму місці,— додав Гмиря.— Справді, показний наче був. А тепер нанівець зійшов чоловік. Чужим розумом віку не проживеш! (А. Головко)
Авторитет начальника з кожним днем сходив нанівець (З газети)

не схо́дити з уст (з вуст) чиїх, кого і без додатка.

Бути популярним, постійно згадуватися, обговорюватися і т.ін. Приклади

Будапешт! Це слово тепер не сходило з уст (О. Гончар)
Ім'я Кропивницького не сходило з уст навіть тих, хто ніколи не поважав театру (Збірник про Кроп.)

вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії.

Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Приклади

Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від… народу стежкою (В. Собко)

пусти́тися (зійти́) / пуска́тися (схо́дити) на пси.

Втратити свій колишній вигляд, своє значення; занепасти. Приклади

Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (І. Франко)

Втратити повагу до себе, зовсім зубожіти, знікчемніти. Приклади

— По моїй смерти [смерті] пустить [Броніслав] усе моє добро за один рік та й піде в світ блукаючи або пуститься на пси (І. Франко)

не схо́дити з-пе́ред оче́й кому і без додатка.

Постійно з'являтися в чиїйсь уяві, поставати в пам'яті. Приклади

Не сходили з-перед очей [Данила] картини знущання зі старого гуцула, з його жінки (В. Гжицький)
— Думаю, а вона мені, оця Ольга, з-перед очей не сходить (Ганна Барвінок)