СУМУВАВ — ТЛУМАЧЕННЯ
СУМУВА́ТИ
Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися.
Приклади
- Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак. (П. Куліш)
- Не сумуй, що врода Опадає з личка. (П. Грабовський)
- Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться. (В. Сосюра)
- * Образно. В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись. І гай сумує, похиливсь. (Т. Шевченко)
- Серед лісу сумує давня руїна з панських мурів. (С. Васильченко)
- * У порівн. В листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим. (Леся Українка)
- Мала [Ліда] для всіх любов .. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (О. Кобилянська)
- – За Україною все сумуєте? – Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (О. Гончар)
- – Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся. (М. Коцюбинський)
- * Образно. Сумують комини без диму, .. Минають місяці, – село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло. (Т. Шевченко)
- За вірним серцем побратима І за дівочими очима Сумує пісня на землі. (М. Стельмах)
- Весело, розкішно жила генеральша. Не сумували й генеральські дочки. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.