СТУКАЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
СТУ́КАЛО
Те саме, що сту́калка 1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СТУ́КАТИ
чим і без дод.
Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.
Приклади
- Довгий широкий маятник коло стінного годинника тихо стукав серед страшної тиші. (І. Нечуй-Левицький)
- Десь далеко стукає калатало нічного сторожа. (М. Коцюбинський)
- Чує [мати], в хаті хтось стукає лядою. (І. Цюпа)
- * Образно. – Гармати – то ґрунт, – стукав своїм дерев'яним голосом генерал. – Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках. (І. Франко)
- Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі. (Леся Українка)
- Дзвонить білобородий професор-голова. Стукає дзвоником по столу. (О. Довженко)
- – Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, – подумав він, уступаючи в двір. (Панас Мирний)
- Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: – Гей, люди! Економія вже пише контракти! (М. Стельмах)
- * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички. (І. Микитенко)
- Світанок стукає у скло Рожевим пальцем. (М. Рильський)
- Стука дощ у кришу [дах]. (П. Грабовський)
- Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук. (М. Зарудний)
- Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки. (Л. Первомайський)
- Професор гірко осміхнувся своїм думкам .. Минає сімдесят один рік! На жаль – не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукає міцніше. (І. Волошин)
Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров).
Приклади
- Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито. (О. Кобилянська)
- Збуджено від передчуття майбутніх пригод і тайгової волі стукало серце. (О. Донченко)
- Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні. (Л. Дмитерко)
- Нарешті він захекався, не міг більше дихати, у скронях стукало й дзвеніло. (І. Микитенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.