СТРАДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

СТРА́ДНИК

Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. Приклади
  • Нехай страдник одинокий Хоч на час забуде муки, На хвилинку знайде спокій Від боління та розлуки. (П. Грабовський)
  • Пророків своїх, що терновий вінок Понесли за сльозу ту криваву, Порозшукує люд між німих могилок І воздасть своїм страдникам славу... (М. Старицький)
  • Міцкевича – поета і мислителя, страдника за долю свого народу, мрійника і гуманіста з його уболіваннями і тривогами ми бачимо в книзі [М. Бажана “Міцкевич в Одесі”] як живого. (А. Малишко)
  • Смертність серед невільників була надзвичайно висока, але армію цих страдників весь час поповнювали в результаті набігів хижаки-людолови – турецькі і татарські феодали, работорговці. (з наук.-попул. літ.)
Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. Приклади
  • Батько велику книгу читає, про страдників божих, що за віру святу йшли з радістю і в огонь, і на страту. (М. Старицький)
  • Прямуй же, страднику святий: Твої шляхи – широко розляглись, твої пісні далеко розлились, в твоїх словах – вогонь мети! (В. Чумак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.