СТАВИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТА́ВИТИ

Примушувати кого-небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. Приклади
  • – Я вже до школи ходжу. – І в яку ти групу ходиш? – бережно ставить [Данило] дитину на поріг. (М. Стельмах)
  • Я забігав з оператором спереду, ставав збоку, вискакував на східці і крутив згори, ставив оператора на площадку для вантажу. (Ю. Яновський)
  • Ставити навколішки.
Направляти кого-небудь на якусь роботу, пропонувати комусь робити що-небудь (звичайно стоячи). Приклади
  • Рабиненко взяв у стеблівського посесора .. підряд ставити робітників на заводи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Завела [дружина] однієї: “Йди з флоту та йди. Мільйонну армію демобілізовують, до корисних справ .. ставлять. Чого тобі бовтатися в морі?..”. (В. Логвиненко)
  • – Став ти його, – каже [попадя], – на дяки!.. – Не приймуть. – Приймуть! Я старого проситиму! (Марко Вовчок)
  • Ставити керівником.
  • Ставати за шофера.
Розташовувати кого-небудь у певному місці (для ведення бою, охорони, оборони і т. ін.). Приклади
  • [Гелен:] Ти призначи сторожу для пошани. [Кассандра:] Сліпий побитих на сторожу ставить! (Леся Українка)
  • У штабі Данило не вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту. (Ю. Яновський)
  • – Товаришу командир, людей немає. Задавила артилерія. – Поранені є? Став поранених! (О. Довженко)
розм. Улаштовувати кого-небудь десь для проживання або на ночівлю; розквартировувати. Приклади
  • – Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Бразд виконував княжий загад. Він ставив .. мечників на покорм по хижах і велів давати, поки вони стоять, по барану. (С. Скляренко)
перен. Змушувати кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Приклади
  • Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові .. І не маю ні слова, ні відгуку .. Се мене ставить у дуже прикрий стан супроти товаришів. (Леся Українка)
  • З тими панками, що йому корились, запобігали його ласки, кланялись йому, Єремія ставив себе запанібрата. (І. Нечуй-Левицький)
  • Не ставити мого батенька брехуном. (Сл. Б. Грінченка)
Надавати чому-небудь вертикального положення; розташовувати, укріпляти щось вертикально. Приклади
  • На горах заворушились люде, неначе комашня. Копали окопи, насипали здорові вали, возили цеглу, ставили частоколи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Край села на втовчених, мов камінь, дорогах дядьки ставили дубові чи берестові стовпи, а Мар'ян вбивав їх у землю. (М. Стельмах)
  • – Нащо ти, сину, вила в кочерги ставиш? (А. Головко)
  • А море сказилося! Воно якось люто накидається на “Гетьмана”. Підскакує під нього, ставить його цапки. (Остап Вишня)
Поміщати куди-небудь, розміщувати десь. Приклади
  • – Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • В багатих просторих шатрах ставили столи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, – треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити... (Панас Мирний)
  • Ставить [Орися] візочок біля верболозового куща. (Григорій Тютюнник)
  • Над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, – буде намети де ставити. (О. Гончар)
  • Ставить [Докія] ногу на верхній щабель, проворно, по-дівочому спускається на тік. (М. Стельмах)
  • – Тягніть Петра на вечерю, Любії дівчата, Ставте на стіл ви тетерю Та ріжте курчата! (П. Гулак-Артемовський)
  • Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву. (О. Гончар)
  • Тепер в шинку людей повнісінько .. Визволені ставлять горілку родичам та новобранцям. (Леся Українка)
  • – Став лишень нам око вина та вари мамалигу, – каже Хаброня. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хома помалу одходив .. – Ха-ха! Ну, ставиш пиво? (М. Коцюбинський)
Поміщати на вогонь, жар, готуючи для споживання (про їжу, напої). Приклади
  • Газдиня вже вчиняє паску .. А як пора уже ставити паску у піч, виходить газда з хати, – то він має не пускати нікого: докив [доки] паска в печі, нікому не вільно входити. (Г. Хоткевич)
  • Ставити чай.
  • Тут йому треба було двір промітати .. або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги. (Марко Вовчок)
у сполуч. із деякими присл. та ім. з прийм. Надавати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного присл. або ім.). Приклади
  • Витягала [курка] коротку шию, ставила боком кругленьке око, здіймала лапку і чекала. (М. Коцюбинський)
  • Оксен сердито брьохався через калюжі, Дорош же йшов, підібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги. (Григорій Тютюнник)
  • Товариші вже ставили зброю на запобіжники. (О. Гончар)
  • Ставити ногу на носок.
Навчати правильно володіти чим-небудь (голосом, диханням і т. ін.). Приклади
  • Ставити голос.
  • Ставити дихання.
  • Ставити руку музикантові-початківцю.
Установлювати що-небудь для роботи, для виконання своїх функцій. Приклади
  • – Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих. (І. Цюпа)
  • Мотор на човен ставить [браконьєр] таких сил, щоб інспектор його не догнав. (О. Гончар)
  • До схід сонця ставлю верші. (М. Стельмах)
  • Йоньки дома не було, пішов ставити ятері на Ташань. (Григорій Тютюнник)
  • Ставити телефон.
  • Ставити лічильника на воду.
  • Ставити латку.
  • Ставити набійку.
  • Павло приймав їх, робив перев'язки, ставив шини, бинтував рани. (В. Кучер)
  • Під час сильної простуди .. ставлять банки. (з наук.-попул. літ.)
Наносити що-небудь на поверхню чогось (візерунок, зарубку, пляму і т. ін.). Приклади
  • Покине [Оксана] гребінь, та за рушник, що мати вишива їй же на придане, і почне такі ж квітки ставити, як і мати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ставити пляму.
  • Гуща скінчив. Народ підходив довго, і довго важкі робучі руки грамузляли [виводили] кривульки або ставили хрест, щоб було міцно. (М. Коцюбинський)
  • Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки. (Г. Епік)
  • Ставити візу.
  • Ставити дату.
  • Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на “ять”, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку – двійку. (М. Стельмах)
  • Вчителька сказала: – Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю “п'ять” в найперший день учбовий! (Н. Забіла)
  • Ставлю явку на біржі праці... Й знов вертаюсь у свій куток. (Є. Плужник)
Будувати, споруджувати що-небудь. Приклади
  • Загадав [Єремія] копати землянки, ставити довгі курені для нежонатих військових. (І. Нечуй-Левицький)
  • На батьківській садибі ніде другу хату ставити. (А. Головко)
  • – Треба лагодити дах, треба сіно косити, клуню ставити. (З. Тулуб)
  • Під дружний регіт бригада перейшла далі ставити нову дерев'яну стіну [в котловані]. (А. Хижняк)
  • – Відвага мед п'є, – таки не втримався Порфир .. Буває ж така, що їй пам'ятники ставлять. (О. Гончар)
  • Коли ставили нову хату, прагнули обрати чисте місце для неї, щоб у майбутньому в родині було затишно і спокійно. (з наук.-попул. літ.)
  • Ставити піч.
  • На заході сонце невтомно зводило свої величезні сяючі будови, ставило із золотих хмар золоті міста з вежами. (О. Гончар)
У сполуч. із деякими ім. у знах. в. з прийм. в означає: створювати для кого-, чого-небудь становище, умови, стан, виражені відповідним іменником. Приклади
  • Рівень оплати праці ставити в залежність від кінцевого результату. (з публіц. літ.)
  • Ставити під контроль.
перев. у сполуч. зі сл. високо, вище, низько і т. ін., перен. Розцінювати, розглядати з певного погляду, визначати певним чином своє ставлення до кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Гострохвостий:] Я вчених людей і вас, Євфросино Сидоровно, ставлю без міри високо. (І. Нечуй-Левицький)
  • Франко дуже високо ставить Сковороду, вважаючи його, по суті, зачинателем нового періоду культури й літератури народу України східних та західних областей, як в XVIII, так і в XIX століттях. (з наук. літ.)
  • В усьому вона ставила його вище себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях. (О. Гончар)
  • Я не ложу огудки [не гуджу] на другі справи і не ставлю їх нижче цієї. (Панас Мирний)
  • Ставити в заслугу.
  • Ставити за обов'язок.
В азартних іграх – вносити певну ставку (у 4 знач.). Приклади
  • Дорослі ж грають, декотрі вже позичають один в одного, ставлять до останнього – чому ж йому не можна? Гра втягувала його, як таємнича прірва. (О. Гончар)
  • – А де Григор? – запитали ми в один голос. – Заховався у Матея Лисого, – .. сказав Микита Дудка. – Або ти знаєш? – не вірив Василь. – Складаний ножик ставлю, коли брешу! (П. Панч)
  • – Поки Сомко був Сомком, я ставив на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере... (П. Куліш)
перев. у сполуч. зі сл. справа, робота і т. ін. Налагоджувати, організовувати. Приклади
  • Він якось так ставив діло хитро та мудро, що сусідні дідичі давали йому по кілька десятин поля на один рік або й на два роки. (І. Нечуй-Левицький)
  • З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу п'яту лобогрійку. (І. Волошин)
Показувати на сцені виставу, здійснювати режисерську підготовку спектаклю, кінофільму, танцю і т. ін. Приклади
  • Коли її [п'єсу “Лимерівна”] дозволили ставити, то тілько дякуючи Вашим турботам про се. (Панас Мирний)
  • Художник Сев – мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію. (Ю. Яновський)
  • – Що ж ви ставите? – поцікавився Данько. – “Наталку Полтавку” найчастіше, а недавно “Марата” ставили, – розповідала сестра. (О. Гончар)
перен. Створювати, викликати (труднощі, перешкоди і т. ін.). Приклади
  • Лишили [опришки] звичайні форми життя, аби бути вільними в усім, аби не ставити перепон бажанням. (Г. Хоткевич)
  • Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди. (М. Трублаїні)
Пропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловлювати певні вимоги, побажання і т. ін. Приклади
  • Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги. (М. Коцюбинський)
  • Коли .. у когось не було чого дати, Сварг і не вимагав, а лише ставив умову: тепер він кує лемеші, серпи, прийде час – і йому допоможуть, одроблять. (С. Скляренко)
  • У першому катрені поет [Тичина] ставить тему, в другому поглиблює її. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТАВ

Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Приклади
  • Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели. (Т. Шевченко)
  • Рибою кишів холодний став. (Я. Щоголів)
  • Та як же хороше гуртом зорю кохати І мити і й в ставах волосся блиск рудий. (М. Хвильовий)
  • Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став. (із журн.)
  • За селом копали став. (П. Воронько)
  • Природні умови України надзвичайно сприятливі для будівництва ставів і розведення в них риби. (з наук.-попул. літ.)
  • В половині XIX ст. Пелчинський став був улюбленим місцем проходів львівян. (І. Крип'якевич)
  • Нагульний став.
  • Нерестовий став.
  • * У порівн. Зелені луки – як розлогий став. (М. Зеров)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.