СТАВИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СТА́ВИТИ

Примушувати кого-небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. Приклади

– Я вже до школи ходжу. – І в яку ти групу ходиш? – бережно ставить [Данило] дитину на поріг. (М. Стельмах)
Я забігав з оператором спереду, ставав збоку, вискакував на східці і крутив згори, ставив оператора на площадку для вантажу. (Ю. Яновський)
Ставити навколішки.

Направляти кого-небудь на якусь роботу, пропонувати комусь робити що-небудь (звичайно стоячи). Приклади

Рабиненко взяв у стеблівського посесора .. підряд ставити робітників на заводи. (І. Нечуй-Левицький)
Завела [дружина] однієї: “Йди з флоту та йди. Мільйонну армію демобілізовують, до корисних справ .. ставлять. Чого тобі бовтатися в морі?..”. (В. Логвиненко)
– Став ти його, – каже [попадя], – на дяки!.. – Не приймуть. – Приймуть! Я старого проситиму! (Марко Вовчок)
Ставити керівником.
Ставати за шофера.

Розташовувати кого-небудь у певному місці (для ведення бою, охорони, оборони і т. ін.). Приклади

[Гелен:] Ти призначи сторожу для пошани. [Кассандра:] Сліпий побитих на сторожу ставить! (Леся Українка)
У штабі Данило не вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту. (Ю. Яновський)
– Товаришу командир, людей немає. Задавила артилерія. – Поранені є? Став поранених! (О. Довженко)

розм. Улаштовувати кого-небудь десь для проживання або на ночівлю; розквартировувати. Приклади

– Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бразд виконував княжий загад. Він ставив .. мечників на покорм по хижах і велів давати, поки вони стоять, по барану. (С. Скляренко)

перен. Змушувати кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Приклади

Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові .. І не маю ні слова, ні відгуку .. Се мене ставить у дуже прикрий стан супроти товаришів. (Леся Українка)
З тими панками, що йому корились, запобігали його ласки, кланялись йому, Єремія ставив себе запанібрата. (І. Нечуй-Левицький)
Не ставити мого батенька брехуном. (Сл. Б. Грінченка)

Надавати чому-небудь вертикального положення; розташовувати, укріпляти щось вертикально. Приклади

На горах заворушились люде, неначе комашня. Копали окопи, насипали здорові вали, возили цеглу, ставили частоколи. (І. Нечуй-Левицький)
Край села на втовчених, мов камінь, дорогах дядьки ставили дубові чи берестові стовпи, а Мар'ян вбивав їх у землю. (М. Стельмах)
– Нащо ти, сину, вила в кочерги ставиш? (А. Головко)
А море сказилося! Воно якось люто накидається на “Гетьмана”. Підскакує під нього, ставить його цапки. (Остап Вишня)

Поміщати куди-небудь, розміщувати десь. Приклади

– Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
В багатих просторих шатрах ставили столи. (І. Нечуй-Левицький)
Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, – треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити... (Панас Мирний)
Ставить [Орися] візочок біля верболозового куща. (Григорій Тютюнник)
Над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, – буде намети де ставити. (О. Гончар)
Ставить [Докія] ногу на верхній щабель, проворно, по-дівочому спускається на тік. (М. Стельмах)
– Тягніть Петра на вечерю, Любії дівчата, Ставте на стіл ви тетерю Та ріжте курчата! (П. Гулак-Артемовський)
Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву. (О. Гончар)
Тепер в шинку людей повнісінько .. Визволені ставлять горілку родичам та новобранцям. (Леся Українка)
– Став лишень нам око вина та вари мамалигу, – каже Хаброня. (І. Нечуй-Левицький)
Хома помалу одходив .. – Ха-ха! Ну, ставиш пиво? (М. Коцюбинський)

Поміщати на вогонь, жар, готуючи для споживання (про їжу, напої). Приклади

Газдиня вже вчиняє паску .. А як пора уже ставити паску у піч, виходить газда з хати, – то він має не пускати нікого: докив [доки] паска в печі, нікому не вільно входити. (Г. Хоткевич)
Ставити чай.
Тут йому треба було двір промітати .. або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги. (Марко Вовчок)

у сполуч. із деякими присл. та ім. з прийм. Надавати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного присл. або ім.). Приклади

Витягала [курка] коротку шию, ставила боком кругленьке око, здіймала лапку і чекала. (М. Коцюбинський)
Оксен сердито брьохався через калюжі, Дорош же йшов, підібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги. (Григорій Тютюнник)
Товариші вже ставили зброю на запобіжники. (О. Гончар)
Ставити ногу на носок.

Навчати правильно володіти чим-небудь (голосом, диханням і т. ін.). Приклади

Ставити голос.
Ставити дихання.
Ставити руку музикантові-початківцю.

Установлювати що-небудь для роботи, для виконання своїх функцій. Приклади

– Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих. (І. Цюпа)
Мотор на човен ставить [браконьєр] таких сил, щоб інспектор його не догнав. (О. Гончар)
До схід сонця ставлю верші. (М. Стельмах)
Йоньки дома не було, пішов ставити ятері на Ташань. (Григорій Тютюнник)
Ставити телефон.
Ставити лічильника на воду.
Ставити латку.
Ставити набійку.
Павло приймав їх, робив перев'язки, ставив шини, бинтував рани. (В. Кучер)
Під час сильної простуди .. ставлять банки. (з наук.-попул. літ.)

Наносити що-небудь на поверхню чогось (візерунок, зарубку, пляму і т. ін.). Приклади

Покине [Оксана] гребінь, та за рушник, що мати вишива їй же на придане, і почне такі ж квітки ставити, як і мати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ставити пляму.
Гуща скінчив. Народ підходив довго, і довго важкі робучі руки грамузляли [виводили] кривульки або ставили хрест, щоб було міцно. (М. Коцюбинський)
Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки. (Г. Епік)
Ставити візу.
Ставити дату.
Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на “ять”, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку – двійку. (М. Стельмах)
Вчителька сказала: – Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю “п'ять” в найперший день учбовий! (Н. Забіла)
Ставлю явку на біржі праці... Й знов вертаюсь у свій куток. (Є. Плужник)

Будувати, споруджувати що-небудь. Приклади

Загадав [Єремія] копати землянки, ставити довгі курені для нежонатих військових. (І. Нечуй-Левицький)
На батьківській садибі ніде другу хату ставити. (А. Головко)
– Треба лагодити дах, треба сіно косити, клуню ставити. (З. Тулуб)
Під дружний регіт бригада перейшла далі ставити нову дерев'яну стіну [в котловані]. (А. Хижняк)
– Відвага мед п'є, – таки не втримався Порфир .. Буває ж така, що їй пам'ятники ставлять. (О. Гончар)
Коли ставили нову хату, прагнули обрати чисте місце для неї, щоб у майбутньому в родині було затишно і спокійно. (з наук.-попул. літ.)
Ставити піч.
На заході сонце невтомно зводило свої величезні сяючі будови, ставило із золотих хмар золоті міста з вежами. (О. Гончар)

У сполуч. із деякими ім. у знах. в. з прийм. в означає: створювати для кого-, чого-небудь становище, умови, стан, виражені відповідним іменником. Приклади

Рівень оплати праці ставити в залежність від кінцевого результату. (з публіц. літ.)
Ставити під контроль.

перев. у сполуч. зі сл. високо, вище, низько і т. ін., перен. Розцінювати, розглядати з певного погляду, визначати певним чином своє ставлення до кого-, чого-небудь. Приклади

[Гострохвостий:] Я вчених людей і вас, Євфросино Сидоровно, ставлю без міри високо. (І. Нечуй-Левицький)
Франко дуже високо ставить Сковороду, вважаючи його, по суті, зачинателем нового періоду культури й літератури народу України східних та західних областей, як в XVIII, так і в XIX століттях. (з наук. літ.)
В усьому вона ставила його вище себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях. (О. Гончар)
Я не ложу огудки [не гуджу] на другі справи і не ставлю їх нижче цієї. (Панас Мирний)
Ставити в заслугу.
Ставити за обов'язок.

В азартних іграх – вносити певну ставку (у 4 знач.). Приклади

Дорослі ж грають, декотрі вже позичають один в одного, ставлять до останнього – чому ж йому не можна? Гра втягувала його, як таємнича прірва. (О. Гончар)
– А де Григор? – запитали ми в один голос. – Заховався у Матея Лисого, – .. сказав Микита Дудка. – Або ти знаєш? – не вірив Василь. – Складаний ножик ставлю, коли брешу! (П. Панч)
– Поки Сомко був Сомком, я ставив на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере... (П. Куліш)

перев. у сполуч. зі сл. справа, робота і т. ін. Налагоджувати, організовувати. Приклади

Він якось так ставив діло хитро та мудро, що сусідні дідичі давали йому по кілька десятин поля на один рік або й на два роки. (І. Нечуй-Левицький)
З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу п'яту лобогрійку. (І. Волошин)

Показувати на сцені виставу, здійснювати режисерську підготовку спектаклю, кінофільму, танцю і т. ін. Приклади

Коли її [п'єсу “Лимерівна”] дозволили ставити, то тілько дякуючи Вашим турботам про се. (Панас Мирний)
Художник Сев – мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію. (Ю. Яновський)
– Що ж ви ставите? – поцікавився Данько. – “Наталку Полтавку” найчастіше, а недавно “Марата” ставили, – розповідала сестра. (О. Гончар)

перен. Створювати, викликати (труднощі, перешкоди і т. ін.). Приклади

Лишили [опришки] звичайні форми життя, аби бути вільними в усім, аби не ставити перепон бажанням. (Г. Хоткевич)
Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди. (М. Трублаїні)

Пропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловлювати певні вимоги, побажання і т. ін. Приклади

Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги. (М. Коцюбинський)
Коли .. у когось не було чого дати, Сварг і не вимагав, а лише ставив умову: тепер він кує лемеші, серпи, прийде час – і йому допоможуть, одроблять. (С. Скляренко)
У першому катрені поет [Тичина] ставить тему, в другому поглиблює її. (із журн.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТАВ

Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Приклади

Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели. (Т. Шевченко)
Рибою кишів холодний став. (Я. Щоголів)
Та як же хороше гуртом зорю кохати І мити і й в ставах волосся блиск рудий. (М. Хвильовий)
Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став. (із журн.)
За селом копали став. (П. Воронько)
Природні умови України надзвичайно сприятливі для будівництва ставів і розведення в них риби. (з наук.-попул. літ.)
В половині XIX ст. Пелчинський став був улюбленим місцем проходів львівян. (І. Крип'якевич)
Нагульний став.
Нерестовий став.
* У порівн. Зелені луки – як розлогий став. (М. Зеров)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.