СПОРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СПО́РИТИ
розм.
Те саме, що спереча́тися.
Приклади
- Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш. (Панас Мирний)
- [Романюк:] Людина він заслужена, при орденах, але треба людям правду сказати. З ким не зустрінеться, зразу спорить і, як щось не по-його – вилає. (О. Корнійчук)
- * Образно. Колись спорив вогонь з водою хто сильніший? (з легенди)
перен.
Змагатися, не поступатися у чому-небудь.
Приклади
- Кінь ірже, та не говоре [говорить], Тільки з вітром в гоні споре [спорить], Тільки землю б'є в одвіт, Не жаліючи копит. (Я. Щоголів)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СПОРИ́Ш
Рослина родини гречкових з дуже галузистими або прямостоячими стеблами, яку використовують у народній медицині як в'яжучий і сечогінний засіб.
Приклади
- Позаростали стежки-доріжки, Де походили козакові ніжки, Позаростали споришами, Де походили з товаришами. (з народної пісні)
- Двір заріс споришем та зеленів, неначе луки повесні. (М. Коцюбинський)
- На зарослій дрібним споришем і травою дорозі, де тільки біліють неглибоко вибиті колії, з'являється постать Данила Заятчука. (М. Стельмах)
- * У порівн. Лемківка притоптана та завіяна пилом, мов той спориш на вигоні. (Г. Косинка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.