СПЛИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. Приклади

Тепер нічого того нема. Нема й не вернеться вже, як не може ніколи вернутись на ріці піна, що сплива за водою. (М. Коцюбинський)
Читаючи, старий часто спочивав і дивився на річку, на останні крижини, що спливали геть. (О. Ільченко)
Спливають Дніпра переливи. (М. Бажан)
* Образно. Колосальна енергія Волги протягом багатьох століть даремно спливала в море. (з газ.)
Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній. (М. Коцюбинський)
Як тільки господарство потрапило до його рук, все почало непомітно спливати, наче за водою. (Ю. Збанацький)
Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романів, дзеркальце в квітках – усе кудись спливло з маленького столика, а на їх місці темніла тепер гора шкільних книжок. (С. Васильченко)
Я зрозумів, що тривоги минулі Для Брата не сплинули без вороття. (Л. Первомайський)
Твоя краса, мов час, мінлива, спливе, як по весні вода. (В. Сосюра)

Легко рухаючись, пересуваючись, віддалятися, зникати з поля зору. Приклади

Північ б'є; спливають хмари; Тоне місяць в тумані. (П. Грабовський)
Соломії здалося, що з неба сплили хмари, а надворі зразу вияснилось. (І. Нечуй-Левицький)
Їх [гір] чола покриває тінь хмарини, Спливла вона – і пасмо світла рине І заливає знов громади гір... (О. Ющенко)
Сидимо у вагоні .. У вікна дивиться степ і все спливає, як безконечне море. (М. Коцюбинський)

перен. Поволі, непомітно для кого-небудь мина́ти, проходити (про час, пору). Приклади

Час спливав, і вони [діти] собі росли та виростали одно одного краще. (Марко Вовчок)
Як вода в Росі, спливали дні. (П. Панч)
Повільно спливали хвилини, цокаючи коліщатками в старому годиннику. (С. Журахович)
– Ми й незчулися, як сплив час і перевалило за північ. (Яків Баш)
Спливло життя як листя за водою. (Л. Костенко)

Текти по чому-небудь униз; стікати, збігати. Приклади

На дні дебри росла трава, буйна, висока, бо сюди спливала дощова вода. (Л. Мартович)
Хитнувся [Рустем] і раптом схопивсь за бік. По пальцях спливала кров. (М. Коцюбинський)
Сльози спливають йому з очей і зарошують обличчя. (Ю. Смолич)
Дощ барабанив по криші лімузина, спливав по вікнах. (Л. Дмитерко)
По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж. (П. Загребельний)
Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн. (Н. Кобринська)
Дві грубі сльози сплинули по її обличчю. (І. Франко)
* Образно. Сон, що розслаблює тіло й душевні знімає тривоги, Сплинув на нього. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Напровесні, коли спливають під промінням сніги, починають набрякати соком бруньки на деревах. (з газ.)
З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі. (І. Франко)
Від очних “мішків” .. шкіра її спливала до підборіддя якимись нездоровими жовтуватими складками. (І. Волошин)

Зникати, сходити з чого-небудь (про рум'янець, фарбу і т. ін.). Приклади

Вона думала й турбувалась і за себе, й за його, а найбільше за свою репутацію. Рум'янець сплив з її лиця. (І. Нечуй-Левицький)
Максим став посередині, вирівнявся й провів рукою по лиці. Соромливість сплила з його, і воно стало поважне, навіть строге. (С. Васильченко)
Директор змінив маску. З обличчя спливла облесна чемність, і воно стало якимось більш людським. (Ірина Вільде)

чим. Знемагати, знесилюватися, проливаючи багато крові, сліз, поту і т. ін. Приклади

– Дмитре, сину. Хіба я плачу, – спливаючи великими сльозами, ступила [мати] крок до сина. (М. Стельмах)
На третій день сердешний Оксентій вже спливав потом. Не того, що в залі задушно було, а нутро не витримувало і душа просилася з тіла геть. (Ю. Смолич)
– Коли б не добрі люди, що підібрали мене і непритомного відвезли до лікарні, я до ранку сплив би кров'ю. (Д. Бедзик)
* Образно. Не спиться козакам. Тече поволі річ. Спливає зорями суха серпнева ніч. (Я. Шпорта)

Підніматися з глибини води або іншої рідини на поверхню. Приклади

Ой втонула дівчина, втонула, Іно хусточка китаєва наверх сплинула. (П. Чубинський)
За кожним його замахом .. спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед. (Панас Мирний)
З порома пірнають [діти]. Шубовсть – і немає, Хто вирине далі – змагання в хлоп'ят. І раптом спливають і регіт лунає, Виходять із річки засмаглі до п'ят. (М. Шеремет)
В розпачі то кидалась [риба] в морську глибину, то спливала до самої поверхні. (Ю. Збанацький)
Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт – кусок граніту або мармурової плити. (з наук.-попул. літ.)
Підводний човен сплив посеред бухти. (І. Гончаренко)
Так і сів [Біда] у воду .. Поли шинелі у воді піднялись, сплили. (М. Трублаїні)
Триматися всіма силами, аби не спливти враз, несподівано. Бо тоді кінець – легені не витримають. (В. Логвиненко)
* Образно. Аж ось і смеркло; місяць сходить, На небі зіронька сплила. (П. Грабовський)
Галас сплив над майданом. (О. Кундзич)
Михайло тільки думав, що втопить своє кохання, а воно не тонуло, спливало наверх і кидало йому докори. (М. Томчаній)
Докори і сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх [наверх] сплили забуті кривди й гріхи. (М. Коцюбинський)
Якийсь час курили [Іраклій і Семен] мовчки, і, мабуть, в цю хвилину перед очима їм спливали чарівні марева. (А. Головко)
Мимоволі сама по собі спливала іноді непрохана думка, куди ж влучить перша [куля]? В скроню? В плече? (В. Козаченко)
Минуле спливало перед ними в дивному тумані. (Л. Первомайський)
Андрій невідривно дивився услід колоні, але вже інші видіння спливали перед його очима. (О. Гуреїв)
Зникнення Сергійка розтривожило Надію. Мов наяву, сплив перед нею скривавлений, наскрізь пробитий скалкою міни його батько – Павло Ходак. (Яків Баш)
Образ дівчини, з тими дивними очима, сплинув, як живий. (С. Васильченко)

тільки док., перев. із запереч. не. Плинучи, бути з ким-небудь на одному рівні. Приклади

– Хай тобі всячина, Якиме! – перепочивши трохи, мовите ви. – З тобою не спливеш. А я думав, що ти тілько по-сокирячому і вмієш. (Панас Мирний)

тільки док. сплисти́ і спливти́, кому. Переплисти вплав. Приклади

Велять мені річку брести, широкую та глибокую. Не сплисти, а ні збрести, ні очима перекинути. (П. Чубинський)

СПЛИВА́ТИ