СПЛИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх.
Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися.
Приклади
- спливти́ напове́рх. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський)
- Воно [кохання] спливало наверх і кидало йому [Михайлові] докори (М. Томчаній)
сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі).
Зримо уявлятися кому-небудь.
Приклади
- Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич)
вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т.ін.) в па́м'яті чиїй, кого і без додатка.
Несподівано, мимоволі пригадуватися.
Приклади
- Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар)
- В пам'яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка)
- Ось і зараз спливло все в пам'яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа)
- В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник)
- Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко)
- Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський)
сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах.
Пригадуватися, з'являтися, виникати у думках.
Приклади
- Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети)
спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.
Згадуватися, пригадуватися.
Приклади
- Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
- Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось.
Приклади
- спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
- спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
- Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь.
Приклади
- наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
- Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
- Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
- Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)
сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.
Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.).
Приклади
- Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
- Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)
сплива́ти (спада́ти і т.ін.) / сплисти́ (спливти́ ́і т.ін.) на ум (на ро́зум) кому і без додатка.
Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т.ін.).
Приклади
- — Брати не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша)
- Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький)
- От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ'яненко)
сплива́ти з рук чиїх.
Безслідно зникати, пропадати і т.ін. для кого-небудь.
Приклади
- Масний подільський чорнозем.. спливав з їхніх рук (М. Стельмах)
Дивіться також