СОНЯШНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
СО́НЯШНИК
род. а.
Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (обернена звичайно до сонця). Вирощують соняшник переважно на зерно і для одержання харчової та технічної олії.
Приклади
- Один соняшник розкинув розкішний лист над огорожею й схилив важку жовту голову через тин. (І. Нечуй-Левицький)
- Соняшник польовий.
- Соняшник декоративний.
- * У порівн. Застебнутий на всі гудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту. (О. Гончар)
- Одного соняшнику сіяв [Бараболя] двадцять десятинок з гаком... (О. Ковінька)
- Культевувати соняшник.
- Виробництво соняшнику.
род. а.
Зрізана голівка або квітка цієї рослини.
Приклади
- * У порівн. Поправила [братова] біля столу налавник і повернула миле, округле, мов соняшник, обличчя до Якова. (М. Стельмах)
тільки мн.
Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів.
Приклади
- Тільки доїхали [вершники] до перших хат, як з соняшників вийшли два бійці. (Григорій Тютюнник)
- Хвилювалися жита, цвіли соняшники. (А. Шиян)
Сім'ячко цієї рослини, використовується для отримання соняшникової олії.
род. у, збірн.
Насіння цієї рослини.
Приклади
- – Вона була міщанка, перекупка: хлібом торгувала, рибою, соняшником... (Панас Мирний)
- Лузати соняшник.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.