СМУТОК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СМУ́ТОК

Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Приклади

Лиха та радість, по котрій смуток наступає. (прислів'я)
Смуток молодої звернув увагу всіх гостей. (І. Нечуй-Левицький)
Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові... (М. Коцюбинський)
Коли ж тобі доля засяє І смуток мене обів'є, – Нам щось, може, знов нагадає Про щастя – твоє і моє. (М. Рильський)
* Образно. Напоєні смутком, лежали навкруги простори... (І. Цюпа)
– Смутку мій, де б мені вас переночувати? .. Чи не знає Савка? Підемо до Савки, в нього добряча хазяйка. (М. Коцюбинський)
– Ой смутку мій, що з тобою, дитино?! – мов крильми, майнула білими в квітах рукавами чорнява молодиця .. і злякано запитала в Люби: – Ви в ополонку вскочили? (М. Стельмах)

Сумний, зажурений вираз (очей, обличчя і т. ін.). Приклади

Сидить [жінка] над книжкою, але не читає, .. на змарнілому обличчі смуток. (Леся Українка)
Ми вдвох ішли й не говорили, Ти вся засніжена була, Сніжинки грали і зоріли Над смутком тихого чола. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.