СКРУЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКРУ́ЧУВАТИСЯ

Крутячись, звиватися. Приклади
  • Заводить Ромко, молодий авіаконструктор, гумомотор. За кожним поворотом руки розтягається, скручуючись, резиновий [гумовий] шнур. (О. Донченко)
  • Кінчики стриженого короткого вуса [у Коваля] потроху руділи й скручувались. (І. Микитенко)
Згортатися трубкою, клубком, кільцем і т. ін. Приклади
  • Щоб пояс не скручувався в трубочку і не загинався, його в'яжуть упоперек снопиком. (з навч. літ.)
  • Швидко обертаються мільйони веретен, .. співаючи тихеньку пісню про те, як у цьому казковому царстві народжується чарівне плетиво синтетичних шовкових ниток, як вони перетворюються на різнобарвні полотняні ріки, що скручуються у великі сувої. (з наук.-попул. літ.)
  • Верстат рівно шелестів металом .. Стружка скручувалась у спіраль і падала шматочками. (Д. Ткач)
  • Рубанок в його руках свистів, стружки, скрутившись в спіралі, літали з-під його долонь. (М. Томчаній)
  • Тінь від акацій була ріденька, мерехтлива. Маленьке листя на деревах поруділо, скрутилося від спеки і пилу. (М. Чабанівський)
  • Об'їдені [личинками] частинки хвої стають жовтими і скручуються, що надає ушкодженим гілкам кучерявості. (з наук. літ.)
  • Бомба влучила якраз всередину будинку .. Дахове залізо скручувалось.., зривалось униз. (С. Журахович)
  • Горить і скручується у пальцях сірник. (В. Бабляк)
  • На гусениці [танка] горить і скручується обвуглене колосся пшениці. (В. Логвиненко)
Лягати, лежати, згорнувшись кільцем (перев. про повзуна). Приклади
  • Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак. (О. Донченко)
  • * Образно. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилася, як гадина, і оперезала півнеба. (І. Нечуй-Левицький)
Зіщулюватися, підтягаючи коліна до грудей.
тільки док. Скорчитися від болю. Приклади
  • За таке слово, почуте колись у цьому дворі, батько міг оперезати батогом так, що аж скрутишся. (Д. Бедзик)
  • Григор уперіщив [собаку] батогом, аж скрутився той. (Є. Гуцало)
тільки док., перен., розм. Бурхливо зреагувати на що-небудь, не стримуючи гніву, злості, заздрощів і т. ін. Приклади
  • Семен мало не скрутився з нетерплячки, чекаючи, поки становий пообідає. (М. Коцюбинський)
  • – Писарша скрутиться од злості! – сказала Ватя. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він так може в'їсти словом якогось односельчанина, що той аж скрутиться. (М. Стельмах)
Змінювати напрямок свого плину, пролягання (про річку, дорогу і т. ін.). Приклади
  • Минули [подорожні] кілька хат .. Коло хати, де жінка пасла овечку, скручувалось доріжкою вгору. (Н. Кобринська)
  • Скрутився [літак] на крило і приземлився догори дригом. (Ю. Яновський)
  • Геройство Процеве скрутилось йому в біду. (В. Бабляк)
  • Скрутився тепер світ та й годі... (М. Стельмах)
  • Хоч би я за пана пішла, як моя доля така, то й пан скрутиться; а як моя добра доля, то пійду [піду] за п'яницю, то й п'яниця поправиться. (прислів'я)
тільки док., перен., розм. Втратити розум, збожеволіти. Приклади
  • [Гаврило:] Зовсім скрутився Хома: зробив собі з нитки вудку, пішов до річки, став над ополонкою, я гукаю, щоб ішов робить, а він рукою маха. (М. Кропивницький)
  • Засумувала панночка, аж змарніла і зблідла. Стара зовсім скрутилась, – не зна далі, на яку ступити. (Марко Вовчок)
  • Тепер Турові речі за вечерею не здавались уже Петру жартами: мабуть, справді скрутивсь од жиру запорожець. (П. Куліш)
тільки док., безос., перен., розм. Статися (про щось небажане, неприємне). Приклади
  • – Ось їй треба дякувати. А то – скрутилося б нам... Насте!.. Насте!.. – озирнувся він, шукаючи очима дівчину. (В. Речмедін)
тільки недок. Пас. до скру́чувати 1, 2, 4.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.