СКРИПЛЯТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКРИПІ́ТИ

Видавати скрип (див. скрип1). Приклади
  • Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. (Т. Шевченко)
  • Дзвенить важкий ланцюг, залізна брама скрипить, зачиняючися. (Г. Хоткевич)
  • Скриплять вози, хтось хрипло гейкає на воли. (Г. Косинка)
  • Сніг скрипить під ногами. (Т. Масенко)
  • Східці благенького ганочка скриплять під моїм важким кроком. (П. Колесник)
  • – Вжи-вжи, вжи-вжи, – скрипіло під людськими кроками. (Григорій Тютюнник)
  • Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима. (М. Коцюбинський)
  • Машина скрипить тормозами. (В. Кучер)
  • Бійці поснули не відразу. Виходили курити надвір, скрипіли дверима, каганець раз у раз блимав на стелі. (Григорій Тютюнник)
  • Скриплять червоні снігирі [снігурі], В дубову кору дятел стука. (Я. Щоголів)
перен., розм. Говорити різким, неприємним голосом. Приклади
  • Йому здалося, що стара щось скрипить. Обернувся назад і крикнув: Чого хочете? (М. Коцюбинський)
  • – Ваше прізвище, добродію? – скрипить тихо [слідчий Ігнатовський]. (Ю. Збанацький)
  • Задумалась Марина .. В ушах гув бубон, скрипіли скрипки. (І. Нечуй-Левицький)
перен., розм. Жити, існувати (звичайно з труднощами, абияк). Приклади
  • Василь Тимофійович Воблий завжди казав про Райка в жартівливому тоні; проте було помітно, що якась сила тягла його до старого товариша. – Скрипиш іще? – так привітав здаля Василь Тимофійович Райка. (С. Васильченко)
  • – Скриплю потроху. Бачите, навіть ложки вирізую, – показав [Юрій] рукою на покриту стружкою долівку. (М. Стельмах)
перен., розм. Виявлятися з великою силою (про мороз). Приклади
  • Мороз лютує, аж скрипить, Луна червона побіліла. (Т. Шевченко)
  • За вікнами лютувала зима, скрипіли міцні морози. (В. Козаченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.