СКРИПЛЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скрип
псл. skrіpъ, skripati;
лтс. skripstêt «хрустіти, скрипіти, гуркотіти», kripš(ķ)êt «тс.», лит. krìpšterėti «тихо прошарудіти», можливо, також двн. днн. scrīan «кричати», screi «крик» (нвн. Schrеi «тс.», schreien «кричати»);
іє. *(s)krei-/(s)kerei- «шум, крик» (звуконаслідувального характеру), до якого зводиться також псл. krikъ, укр. крик;
пов’язується також з іє. *(s)ker-/(s)krē- «різати» (Schuster-Šewc 701, 1449; Варбот Этимология 1981, 16–21; Skok III 403; Zupitza GG 126);
р. скрип, бр. скрып, др. скрипание «скрипіння, скрип», п. skrzyp, ч. skřípati, слц. škripat’ (škripiet’), вл. křipać, нл. škripaś, болг. скри́пвам «поскрипую», м. чкрипи, скрипи, схв. шкри̏па «скрип, шелестіння», слн. škríp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́скрип
поскри́пувати
скрип
(виг.)
скри́павка
«тріскачка, торохкало»
скрипа́к
«скрипаль»
скрипа́ль
скрипа́р
скри́пати
скрипа́ч
скрипи́ця
«скрипка»
скрипи́чний
скри́піт
«скрип»
скрипі́ти
скрипі́чник
скри́пка
скрипли́вий
скри́пник
«тс.»
скри́пнути
скри́полинє
«терликання, цигикання»
скрипоті́ти
скрипу́га
«все тріскотливе, незграбне»
скрипу́н
«кусач Lamia F.; Saperda F.»
(ент.)
скрипу́нь
«тс.»
скрипу́ха
скрипу́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрып | білоруська |
| скри́пвам «поскрипую» | болгарська |
| křipać | верхньолужицька |
| scrīan «кричати» | давньоверхньонімецька |
| screi «крик» (нвн. Schrеi «тс.», schreien «кричати») | давньоверхньонімецька |
| screi | давньоверхньонімецька |
| scrīan «кричати» | давньонижньонімецька |
| скрипание «скрипіння, скрип» | давньоруська |
| *(s)krei-/(s)kerei- «шум, крик» (звуконаслідувального характеру) | індоєвропейська |
| *(s)ker-/(s)krē- «різати» | індоєвропейська |
| skripstêt «хрустіти, скрипіти, гуркотіти» | латиська |
| kripš(ķ)êt «тс.» | латиська |
| krìpšterėti «тихо прошарудіти» | литовська |
| чкрипи | македонська |
| скрипи | македонська |
| škripaś | нижньолужицька |
| Schrеi | нововерхньонімецька |
| schreien | нововерхньонімецька |
| skrzyp | польська |
| skrіpъ | праслов’янська |
| skripati | праслов’янська |
| krikъ | праслов’янська |
| скрип | російська |
| шкри̏па «скрип, шелестіння» | сербохорватська |
| škripat' (škripiet’) | словацька |
| škripiet' | словацька |
| škríp | словенська |
| крик | українська |
| skřípati | чеська |
скрип «гриб хрящ гіркий, Lactarius (Agaricus) piperatus Fr. ex Scop.» (бот.)
назви зумовлені, очевидно, хрусткістю деяких з цих грибів, коли їх їдять;
похідні утворення від скрипі́ти;
р. [скрипи́ца] «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Quél.», [скрыпи́ца] «тс.», п. skrzypel «колчак, Hydnum»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрип бі́лий
«колчак жовтий, Hydnum repandum Fr.»
скрипа́й
«тс.»
скрипак
(вид грибів)
скрипе́й
«хрящ-молочник оливково-чорний, Lactarius necator (Fr.) Karst.»
скрипі́ль
«вид отруйних грибів»
скрипу́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skrzypel «колчак, Hydnum» | польська |
| скрипи́ца «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Quél.» | російська |
| скрыпи́ца «тс.» | російська |
| скрипі́ти | українська |
скрип «деркач, Crex pratensis Bechst.» (орн.)
похідні утворення від скрипі́ти;
назви зумовлені характером крику деркача, відображеного і в інших його назвах (деркач, тирчак, хрушель, хрящ);
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрипак
скріпак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрипі́ти | українська |
скрипей «хвощ, Equisetum L.» (бот.)
назви пов’язуються з тим, що хвощ зимовий, який використовувався для полірування дерев’яних виробів, нібито при цьому скрипів;
похідні утворення від скрипі́ти;
р. [скрыпун], бр. [скрып], п. [skrzyp], ч. [škřip], слц. [skrip, škríp, škríb], вл. křipica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скорпі́й
«тс.»
скрипель
скри́пень
скрипе́ць
скрипі́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрып | білоруська |
| křipica «тс.» | верхньолужицька |
| skrzyp | польська |
| скрыпун | російська |
| skrip | словацька |
| škríp | словацька |
| škríb | словацька |
| скрипі́ти | українська |
| škřip | чеська |
скрипель «губка модринова, Fomitopsis (Polyporus) officinalis; губка несправжня, Phellinus (Fomes, Polyporus) igniarius» (бот.)
похідні утворення від скрипі́ти;
назви зумовлені тим, що трутовики скриплять, коли їх відламувати від дерева;
п. skrzypuch (зб.) «губки» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрепуха
«губка несправжня»
скрипій
«губка справжня, Fomes (Polyporus) fomentarius»
скрипуха
«губка несправжня; губка сірчано-жовта, Laetiporus (Polyporus) sulphureus (Agaricus sulphuratus)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skrzypuch «губки» (зб.)(з укр.?) | польська |
| скрипі́ти | українська |
скрипуха «скереда, Crepis L.» (бот.)
похідне утворення від скрипі́ти;
мотивація назви неясна;
р. [скрыпу́ха] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрыпу́ха «тс.» | російська |
| скрипі́ти | українська |
прискри́гнути «прикрутити, поставити в скрутне становище»
очевидно, результат видозміни форми [прискри́пати] «тс.; затиснути, притиснути», пов’язаної зі скрипі́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прискри́пати «тс.; затиснути, притиснути» | українська |
| скрипі́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України