СКОР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКО́РО

часу. Уживається на початку підрядного речення часу і означає, що дія головного речення відбувається відразу після дії підрядного речення; уживається у знач. тільки, як тільки, лиш тільки. Приклади

Суха солома, як порох, бралася враз огнем, скоро він до неї доторкався. (Б. Грінченко)
Ось під'їхав і сам Шрам. Скоро загледіли його сиву бороду, зараз вози поодкочували геть і повиходили до його назустріч. (П. Куліш)

умовний. Уживається на початку підрядного умовного речення, яке виражає реально можливу умову; уживається у знач. якщо, у тому випадку, коли. Приклади

Ділиться [село] на три присілки. Скоро кілька хаток при купі, то вже й присілок. (Л. Мартович)
Тільки надвірні двері вдержували ту силу води, що так би й линула в хату, скоро двері відчинилися б. (Б. Грінченко)
– Якове, ти міг би затопити в грубці, скоро встав уже! – почувся з ліжка кислий жінчин голос. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СКОРА́

Невичинена шкура звіра. Приклади

Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини. (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СКО́РО

Присл. до ско́рий 1, 2; вищ. ст.скорі́ше,рідше скорі́ш. Приклади

Вал котився скоро, наче вихор, Здіймав воду рівно з берегами. (І. Франко)
Щастя скоро покидає, а надія – ніколи. (прислів'я)
Десятник забелькотав щось так скоро, що Гнат не зразу второпав. (М. Коцюбинський)
Мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві. Допомоги від своїх дочок ще не скоро чекати: одній було п'ять років, а другій – вісім. (А. Головко)
Посвистуючи і голосно вже говорячи, подалися легіні направо, і скоро затихли кроки їх коней за поворотом. (Г. Хоткевич)
Скоро прийде весна. У вітрах і снігах я дихання її відчуваю. (В. Сосюра)
Тимко схопився і побіг уперед і скоро змішався із тими, що бігли з горбів. (Григорій Тютюнник)
Швидко весни одцвітають, Хутко літні дні минають, Скоро вже й зима... (І. Вирган)
Скільки вони отак простояли.., не пам'ятала вона, але коли підвела голову, від переляку похололо в грудях: – Ой Юрію, вже скоро світанок... (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах