СКАЛІЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
СКАЛІ́ЧЕНИЙ
Дієпр. пас. до скалі́чити.
Приклади
- Думки його повернулися назад..; намалювали йому старою неміччю скаліченого діда Уласа. (Панас Мирний)
- Одне лихо – на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком.., ногу порвало, зостався на все життя скаліченим. (О. Гончар)
- Конкретні картини життя змальовані в циклі “Подорож” [М. Рильського]. Перед поетом постають мила, але тяжко зранена, скалічена війною Полтава, пейзажі південного степу, дніпровських плавнів. (з навч. літ.)
- Скалічені старі руки до Бога здіймала [мати], Свою долю проклинала, Сина вимовляла. (Т. Шевченко)
- – Ну, ти хоч і старий, а обдурити нас не обдуриш, – сказав плечистий, але, побачивши скалічене обличчя старого, пом'якшав. – Ну, йди. (Григорій Тютюнник)
- Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця і таки помітив рваний слід задніх лап звірини. (М. Стельмах)
- За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеликий столик, два скалічені стільці. (С. Добровольський)
- Товпа [натовп] гомоніла і тиснулася довкола скаліченого. (І. Франко)
- На його щастя хтось завадив бандитові і потім допоміг скаліченому дійти до койки. (Ю. Яновський)
- Під Очаков [Очаків] Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено... (Т. Шевченко)
- Їх багато, багато, багато. Темні зморшки на лицях худих. Тих скалічено, тих лиш підтято, Тих убито, а мучено – всіх. (М. Рильський)
у знач. прикм., перен.
Який знівечився, зазнавши моральних травм; знівечений.
Приклади
- [Руфін:] Нема між нами всіх тих рабських душ, заляканих сумлінь і темних мислей, скалічених гординь. (Леся Українка)
- Ех, дядьку Якове, моя талановита-безталанна рідня! Мені й досі шкода не так вашої покаліченої руки, як скаліченої душі... (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.