СКАЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СКАЛІ́ЧИТИ
Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою.
Приклади
- – А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям? Скалічити ж дитину можна: печінки одбити, око вибити... (Панас Мирний)
- – Навмисне штовхнув [Шумейко] мене на циркулярку... Скалічив мене він... Куди тепер я піду? Хто дасть мені роботу. (А. Шиян)
- Льотчик, глянувши туди [в бік кошари], помітив, як між кущами кураю стрибає щось схоже на зайченя .. – Отож, кажуть, Бог є, – загомонів батько. – А де ж він є? Хай ми прогрішили, а ягня? За що його він скалічив? (О. Гончар)
- Той Прометея нащадок, дотепний до струн найдорожчих, руки до крові скалічить об струни. (Леся Українка)
- Вона бігла назад .. Вона не мала часу на обережність – комиш бив її по лицю і навіть скалічив ногу. (М. Коцюбинський)
- Скалічити дерево.
перен.
Заподіяти моральних травм; знівечити.
Приклади
- “Поки воно півсвідоме – не відчуває нічого. От – бавиться собі, співає... Ще не перестала бути дівчиною-дитиною. Але потім – чи не прийде щось велике, чи не скалічить душу?”. (Г. Хоткевич)
- [Ромодан:] Коли б я не знав, яка світла голова в тебе. Що з тобою сталось?.. Тебе ж уся Україна знала!.. Кирюшо, друже мій, хто тебе так скалічив?!.. (О. Корнійчук)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.