СИРЕНО — ТЛУМАЧЕННЯ

СИРЕ́НА

У грецькій міфології – морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. Приклади
  • Всі врозтіч кораблі пішли; Як гуси, в воду поринали, Із кораблів – сирени стали І разні [різні] пісні підняли. (І. Котляревський)
  • – Спершу сирен ти зустрінеш, що чаром своїм нездоланним Кожну людину чарують, яка лиш до них підпливає. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Хвостате земноводне з довгим змієподібним тілом, що зберігає протягом усього життя зовнішні зябра.
фіз. Прилад для одержання звуків різної висоти й для вимірювання кількості звукових коливань.
Апарат, прилад, що може давати звуки великої сили й будь-якого тону; сигнальний гудок, що дає різкий, далеко чутний звук. Приклади
  • З панського двору уперто і нестерпуче б'ють в село хвилі дикого ревища, наче корабель гине на морі і в останній розпуці розриває горла сирен. (М. Коцюбинський)
  • Раптом в ніжні звуки рояля вдираються інші: виття сирени, гудки заводів. Повітряна тривога. (І. Кочерга)
  • Сирена швидкої допомоги зойкнула зовсім близько, десь під вікном, і Боровик знов посунувся до дверей. (В. Собко)
  • * У порівн. Моторошно в темноті буран завив, як та сирена... (П. Тичина)
  • Він [сніг] немов приглушував усі звуки – і сміх молоді, і автомобільні сирени. (О. Донченко)
  • В розчинене вікно разом із свіжим .. повітрям линув гомін перехожих, сирени автомашин. (Д. Ткач)
  • * Образно. Над ним [верхолазом] лунає дня сирена, і обніма його блакить. (В. Сосюра)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИРЕ́НИ

Ряд водяних живородних ссавців з ластами й хвостовим плавцем, що зустрічаються в теплих морях і річках (дюгонь, морська корова, ламантин та ін.).
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.