СИРЕНО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сир
псл. syrъ;
споріднене з лит. sū́ris «сир», sū́rаs «солоний», прус. suris «сир», лтс. sũrs «гіркий», дісл. sūrr «закваска», двн. sūr «кислий», дісл. sóra «кисле молоко», алб. hirrë «сироватка»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий»;
р. бр. сыр, др. сыръ, п. заст. [syr], ser, ч. sór, слц. syr, полаб. sar, болг. си́рене, м. сир, схв. си̏р, слн. sìr, стсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заси́рнити
«забруднити сиром»
наси́рнік
«млинець із сиром»
посира́нки
«частування дружок сирниками»
си́рено
«багато сиру»
си́ринний
«з сиру»
си́рінний
«тс.»
сирко́вий
сирни́к
«корзина для сиру Нед; ворок Чаб»
си́рник
«млинець із сиру»
си́рниця
«посудина для сиру; [торговка сиром Нед]»
сиро́к
си́рян
«сирний, із сиру»
си́ряний
«із сиру, з сиром»
си́ряник
«сирник»
си́ряно
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hirrë «сироватка» | албанська |
сыр | білоруська |
си́рене | болгарська |
sūr «кислий» | давньоверхньонімецька |
sūrr «закваска» | давньоісландська |
sýra «кисле молоко» | давньоісландська |
сыръ | давньоруська |
*sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий» | індоєвропейська |
sũrs «гіркий» | латиська |
sū́ris «сир» | литовська |
sū́rаs «солоний» | литовська |
сир | македонська |
sar | полабська |
syr | польська |
ser | польська |
syrъ | праслов’янська |
suris «сир» | прусська |
сыр | російська |
си̏р | сербохорватська |
syr | словацька |
sìr | словенська |
сыръ | старослов’янська |
sýr | чеська |
сире́на «сигнальний гудок»
запозичення з французької мови;
фр. sirène «тс.» походить від лат. Sīrēn(a) (казкова істота), яке зводиться до гр. Σειρήν (мн. Σειρη̃νες) «сирена, міфічна морська істота, яка співом заманювала мореплавців»;
припускається також (Falk–Torp 971) зв’язок фр. sirène з лат. sȳrinx «дудка, трубка», гр. συ̃ριγξ «тс.»;
р. болг. м. схв. сире́на, бр. сірэ́на, п. syrena, ч. слц. слн. siréna, вл. sirena;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сірэ́на | білоруська |
сире́на | болгарська |
sirena | верхньолужицька |
Σειρήν «сирена, міфічна морська істота, яка співом заманювала мореплавців» (мн. Σειρη̃νες) | грецька |
συ̃ριγξ «тс.» | грецька |
Sīrēn(a) (казкова істота) | латинська |
sȳrinx «дудка, трубка» | латинська |
сире́на | македонська |
syrena | польська |
сире́на | російська |
сире́на | сербохорватська |
siréna | словацька |
siréna | словенська |
sirène «тс.» | французька |
sirène | французька |
siréna | чеська |
сире́на «у давньогрецькій міфології жінка-птах, пізніше -- жінка з хвостом риби; (зоол.) вид земноводних; вид водяних ссавців»
запозичення з латинської мови;
лат. Sīrēn(a) походить від гр. Σειρήν «сирена» (міфічна істота), яке загальноприйнятої етимології не має;
р. болг. м. схв. сире́на, бр. сірэ́на, п. syrena, ч. слц. siréna, вл. sirena;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сіре́ни
«див морскїй до пояса станъ панянскїй а далѣй рибѣй»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сірэ́на | білоруська |
сире́на | болгарська |
sirena | верхньолужицька |
Σειρήν «сирена» (міфічна істота) | грецька |
Sīrēn(a) | латинська |
сире́на | македонська |
syrena | польська |
сире́на | російська |
сире́на | сербохорватська |
siréna | словацька |
siréna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України