СВІТИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
СВІТИ́ТИ
що і без дод.
Запалювати, палити що-небудь для освітлення, викликати світіння чогось; засвічувати.
Приклади
- Радіє мати: .. син її росте. Росте; лицяються гетери І перед образом Венери Лампаду світять. (Т. Шевченко)
- Осінніми вечорами вона рано світила світло. (М. Коцюбинський)
- Світити не треба було. Сівши біля вікна, закохані дуже добре могли бачити одне одного. (Б. Грінченко)
- Сахно кинулася до машини... Фар вона не світила. (Ю. Смолич)
- Я мушу сідати. Свічу свого рефлектора .. Майже над самою землею вирівнююсь, роблю півколо і йду на посадку. (Ю. Яновський)
- Ми сидимо в кімнаті по вечері, Не світимо .. І плинемо по озері розмов. (М. Рильський)
Випромінювати або відбивати світло.
Приклади
- Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє. (Є. Гребінка)
- Свічки на столі ледве-ледве світять серед того сивого туману. (Леся Українка)
- Ніч була темна, тільки зорі світили з темно-синього неба. (Панас Мирний)
- Вечірня зірка .. алмазно світить з неба на чабанське подвір'я. (О. Гончар)
- Сліпому не світять. (Номис)
- Вернувшись у хату, посадила [Явдоха сотника] на лаві край стола, а Ригоровичу звеліла каганцем світити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Економ Сава світить; в одній руці ліхтарня, в другій канчук. (М. Коцюбинський)
- Раптом загориться на аеродромі прожектор. Світить у небо. (Ю. Яновський)
- Шкода лою, світи водою. (Номис)
- Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... (Панас Мирний)
- У печі пала Огонь і світить на всю хату. (Т. Шевченко)
- Світло з канделябра однаково світило на всю кімнату. (Іван Ле)
- На майдані коло церкви посмутились матері: та світи ж ти їм дорогу, ясен місяць угорі. (П. Тичина)
- Роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням. (Панас Мирний)
що, рідко.
Палити світло тривалий час.
Приклади
- – Мати .. дорікають: світите світло, а воно дороге. (М. Коцюбинський)
чим.
Робити видним те, що має бути прикритим, мимоволі показувати щось.
Приклади
- За вечерею з'являлась горілка, вино, всі пили, кричали, .. блимали чорними очима та підсиненими білками, світили розхристаними чорними грудьми. (М. Коцюбинський)
- Повів він господаря в місто В вигляді старця з торбами.., Що на ціпок опиравсь і тілом світив крізь лахміття. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
- – Платтячко на ній славненьке .. – Якби ж трохи довшеньке, а то світить колінами. – Хоч-не-хочеш, то подивишся... (М. Зарудний)
- * Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом. (О. Донченко)
- Весь [побратим] потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять. (Леся Українка)
- Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло. (С. Васильченко)
- Благально склав руки [чоловік]: – Я бідний хлоп! – Брешеш, таке пузо наїв! – Козаки зареготали: з-під свитки світили ребра, як щаблі драбини. (П. Панч)
Те саме, що світи́тися 1.
Приклади
- А тим часом світить З усіх вікон у титаря. Що-то там твориться? (Т. Шевченко)
- Проти церкви, на невисокім згірку, величезний палац світить дверима-вікнами... (Панас Мирний)
- В яру світили світляки. (К. Гордієнко)
- Нарешті поїзд став: збоку одним вікном світила станція. (П. Панч)
перен.
Блищати, сяяти.
Приклади
- Сам аж стелю підпирає; .. і очі світять, і голос дзвенить; аж помолодшав, наче на турка йде! (Марко Вовчок)
- В уяві світили сині заплакані очі... (О. Ільченко)
- Тітчине, зібране на нитку лице освічується вдячним усміхом. Дядькове, здорове, червоне, також світить. (М. Коцюбинський)
- Голос його тремтів; лице горіло; очі світили радістю. (Панас Мирний)
що і без дод., карт.
Показувати козирну масть; бути козирем.
Приклади
- – Придивися, Денисе, яким тепер стає село, хто от-от стане паном у ньому? Середняк зробиться паном села. Пам'ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах)
- Король жировий світить. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СВІТИ́ЛО
Небесне тіло, яке випромінює світло.
Приклади
- Марс – порівняно невелике світило в групі дев'яти планет сонячної системи. (з наук.-попул. літ.)
- Рожеве сонце висувалося щораз вище з-за виднокругу, і зоря ранішня блідла перед найбільшим божим світилом. (О. Маковей)
- Сонце ще не зайшло, а вже виплив місяць, якось непомітно виступив з млистого туманного небосхилу, і вже вони, обидва світила, освітлюють цей тихий, більше степовий, ніж луговий простір. (О. Гончар)
- * Образно. Чорні горя крила Не затемнять прекрасного світила Душі. (В. Мисик)
чого, яке, перен.
Людина, що прославилася в якій-небудь сфері діяльності; знаменитість.
Приклади
- – Се буде гординя мого життя, світило цілої родини, се чоловік будучини! – мовляв він часто до своєї жінки. (О. Кобилянська)
- Віденське світило дивиться на мене трохи менш оптимістично. (Леся Українка)
- Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола, за яким, наче в президії зборів, засідали медичні світила. (Л. Дмитерко)
діал.
Церковна свічка.
Приклади
- Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.