СВІТАНОК — ТЛУМАЧЕННЯ

СВІТА́НОК

Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. Приклади
  • В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків. (В. Стефаник)
  • Він до світанку перебуде на станції, а як розвидниться зовсім – вирушить додому. (А. Шиян)
  • * У порівн. В очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає. (С. Васильченко)
  • На сході почала виступати м'яка смуга світанку. (Олесь Досвітній)
  • Спохмурнілий, з темним обличчям, опустивши руки, стояв він і дивився на городниці, за якими починав ясніти світанок. (С. Скляренко)
у знач. присл. світа́нком. Рано-вранці. Приклади
  • Другого дня Матвій світанком вирушив до міста. (І. Микитенко)
  • На луках світанком тумани коливались. (А. Головко)
чого, перен. Початок, ранній період, зародження чого-небудь; зоря. Приклади
  • На світанку свого існування Марина не відділяла себе від навколишнього світу. Вона ще не знала і не розуміла, що таке природа, не вміла її розчленовувати і сприймати як єдине ціле. (з наук.-попул. літ.)
  • До Маріуполя я потрапив випадково, шукаючи притулок, де б у затишку закінчити роботу над новою книгою. То було давно – на світанку літературної юності. (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.