СВИСТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СВИСТІ́ТИ
Видавати, утворювати свист (у 1 знач.).
Приклади
- Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе. (Панас Мирний)
- Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. – Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Григорій Тютюнник)
- На гору виходить, крадучись, поліцай, оглядається, зазирає в кущі. Свистить у свищик. (С. Васильченко)
- Нам здалося, що почався землетрус. Люди гукали, свистіли, підскакували, обіймалися. (Ю. Яновський)
- – Спить Кавуниха? – спитав Микола. – Спить, аж носом свистить, – сказала Нимидора. (І. Нечуй-Левицький)
- Я приклав ухо до дверей. Свистить [дитина]? Свистить... Як їй трудно дихати, як вона мучиться, бідна пташка... (М. Коцюбинський)
Видавати свист (у 2 знач.).
Приклади
- Десь в кущах безупинно свистіла омелга. (І. Нечуй-Левицький)
- – Ото черепахи свистять, – каже Іван. (Панас Мирний)
- Дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить. (Ю. Яновський)
Утворювати свист (у 3 знач.).
Приклади
- Машина свистить, і ми товпимось до вікна. Це наш роз'їзд. (М. Коцюбинський)
- Десь за заводом, виїжджаючи на вузькоколійку, свистів паровозик. (С. Чорнобривець)
Утворювати свист (у 4 знач.).
Приклади
- Деркач [віник] свистів, як шуліка в повітрі, у Мелащиних руках. (І. Нечуй-Левицький)
- Хлопці рішали задачі.., але рішити ніхто не міг. Лінійка [вчительки] так і свистіла в повітрі. (І. Микитенко)
- Вперше спокійним було таврійське небо, яке ще кілька днів тому свистіло снарядами, кулями та шрапнеллю. (О. Гончар)
- Свистіла надворі передріздвяна хуга. (Іван Ле)
- Осінній вітер свистить у маленьких горішніх віконцях товарного вагона. (А. Хижняк)
- Вітер свистів парубкові у вухах. (М. Томчаній)
- Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері, .. робив обручі. (М. Коцюбинський)
- Серпи свистіли в їхніх руках, і з тихим шелестом падало позаду їх ізжовкле, тучне жито. (Ю. Смолич)
- Голова [Чіпчина] заходила ходором , .. свистіло та пищало в його ушах... (Панас Мирний)
- Біг [Грицько] настрашений, не почуваючи під собою ніг .. У вухах свистіло, а земля під ногами м'яко пружинила. (В. Козаченко)
що.
Відтворювати свистом яку-небудь мелодію; насвистувати.
Приклади
- Що я свищу? Невже марсельєзу? Скоріше – вальс... (М. Коцюбинський)
- По мосту йшов хлопчик літ на десять і свистів “Інтернаціонал”. (В. Сосюра)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СВИСТ
Різкий, високий звук, утворюваний сильним видиханням повітря крізь стулені зуби або губи, а також за допомогою свистка; дудки і т. ін.
Приклади
- Кирило Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю. (П. Куліш)
- Дітлахи-пастушки з вереском і свистом вибігали навперейми машині. (Ю. Смолич)
- Він схопив тачку .. і під регіт та привітальний свист викотив за ворота. (Ю. Яновський)
- У залі знову знявся шум. Оплески і пронизливий свист, вигуки обурення. (А. Головко)
- Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли .. Плили скрізь сани, дихали коні з свистом і з храпом і обкидали снігом. (М. Коцюбинський)
- Весь у вогні лежав [Ант] на помості, з грудей його виривались хрипи й свист, часом він заходився від кашлю. (С. Скляренко)
Звук, який видають деякі птахи й тварини.
Приклади
- Вилізла вона [черепаха] на сухеньке та й свистить. Свист був .. противний. (Панас Мирний)
- Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист. (Леся Українка)
- Тоскний свист у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. (В. Стус)
- Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа. (Олесь Досвітній)
- У травні весь ліс солодко гримів від солов'їного тьохкання й свисту. (О. Донченко)
Різкий, високий звук, утворюваний повітрям або парою, що вириваються через вузький отвір.
Приклади
- Гук, свист од машин, шум води під помостом, свист од паровиків, це все так заглушило її, що вона боялася йти далі. (І. Нечуй-Левицький)
- У всі щілини й дірки [паровоза] з шумом і свистом б'є пара. (В. Еллан-Блакитний)
Звук, утворюваний швидким рухом предмета, що розсікає повітря.
Приклади
- У повітрі наростаючий свист снаряда. – Ложись [лягай], – шепче Абдулаєв, і вони з Тимком падають у сніг. (Григорій Тютюнник)
- Рідко лунали постріли. Свист щабель дзвенів у повітрі пронизливо і нескінченно. (Н. Рибак)
- Павло стояв довго, прислухаючись до свисту й завивання гірського вітру. (В. Кучер)
- На вигоні, під свист снігової бурі, потужно поскрипують крила вітряка. (І. Кириленко)
- Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей. (Леся Українка)
- “Коли б не випасти, коли б не випасти!” – під свист санок гупає тільки одна думка. (М. Стельмах)
- Рая в цеху побоювалася усіх і усього. Її страхав часом ляскіт верстатів, гуркіт кранів, свист різців. (П. Автомонов)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.