СВИСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
свиста́ти
псл. svistati;
можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»;
у такому разі зводиться до іє. *k῀vis-/k῀veis- (Walde–Hofm. II 403–404);
розглядається також (Mеillet–Ernout 1099) як експресивне утворення;
в окремих слов’янських мовах існують інші звукові варіанти: схв. зви́знути, слн. [zvizdati], стсл. звиздати, п. gwizdać, ч. hvízdati, вл. hwizdać;
зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним;
р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́свист
пере́сви́ст
пі́дсвист
по́свист
при́свист
сви́снути
сви́снява
свисо́нути
свист
сви́ста́вка
свиста́ло
свиста́льце
свиста́чка
«свисток; [(орн.) свіязь, Anas penelope L. ВеНЗн]»
сви́стель
«дудка»
сви́стик
свисті́лка
свисті́ти
свисто́вач
«порожній горіх з отвором»
свисто́к
свисту́ля
свисту́н
свистунка
«вівчарик жовтобровий, Phylloscopus sibillatrix Bechst.»
(орн.)
свисту́ха
свистю́чий
свистя́чий
свищ
«свіязь»
(орн.)
сви́щик
«свисток»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| whistle «тс.» | англійська |
| свіста́ць | білоруська |
| hwizdać | верхньолужицька |
| hvistlian «свистати» | давньоанглійська |
| hvísla «шептати, свистіти, бушувати» | давньоісландська |
| свистати | давньоруська |
| *k῀vis-/k῀veis- | індоєвропейська |
| švil˜pti «свистати» | литовська |
| *svipati | литовська |
| свисти | македонська |
| gwizdać | польська |
| świstać | польська |
| svistati | праслов’янська |
| свиста́ть | російська |
| зви́знути | сербохорватська |
| svišt'at' | словацька |
| zvizdati | словенська |
| svískati «шипіти, бризкати»«свистіти» | словенська |
| svīščáti «шипіти, бризкати»«свистіти» | словенська |
| звиздати | старослов’янська |
| свистати | старослов’янська |
| hvízdati | чеська |
| svištěti | чеська |
кіста́ «пухлина, наповнена рідкою масою»
гр. κύστις «пузир, пухир; кишка; мішечок» утворене суфіксом -τι- від утраченого дієслова із значенням «дути», спорідненого з дінд. śvásati, śvásiti «свистить», дісл. hvísla «шептати на вухо», дангл. hwisprian (англ. whisper) «шепотіти», укр. свисті́ти;
запозичення з грецької мови;
р. Киста́, бр. Кіста́, п. слц. cysta, ч. cysta, kysta, болг. киста, схв. киста;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| whisper | англійська |
| свисті́ти | англійська |
| кіста́ | білоруська |
| ки́ста | болгарська |
| κύστις | грецька |
| -τι- | грецька |
| hwisprian | давньоанглійська |
| śvásati | давньоіндійська |
| śvásit | давньоіндійська |
| hvísla | давньоісландська |
| hwisprian | давньоісландська |
| cysta | польська |
| киста́ | російська |
| киста | сербохорватська |
| cysta | словацька |
| cysta | чеська |
| kysta | чеська |
хви́ста́ти
звуконаслідувальне утворення, що імітує свист, ляск тощо;
розглядається як варіант дієслова свисті́ти з переходом sv- › xv- (ЭССЯ 8, 125), пор. gv- у п. gwizdać;
р. хвиста́ть, хвисте́ть «свистіти», п. рідк. chwistać «свистіти», ч. chvístati «хлистати; дуже текти, лити», заст. «бити», слц. chvístat’ «дристати», схв. фи̏снути, фи̏скати «хлиснути», ст. хви́стати «бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хви́снути
«стьобати лозиною або батогом»
хви́ськати
«бити, стьобати; свистіти»
хви́щик
«дубець поганяти коні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gwizdać | польська |
| chwistać «свистіти» | польська |
| хвиста́ть | російська |
| снути | сербохорватська |
| chvístat' «дристати» | словацька |
| хвисте́ть «свистіти» | українська |
| скати «хлиснути» | українська |
| chvístati «хлистати; дуже текти, лити» | чеська |
| свисті́ти | ? |
| gv- | ? |
| chwistać «свистіти» | ? |
| хви́стати «бити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України